Він потайний та завжди, здається, "на своїй хвилі", яку зрозуміє далеко не кожен. Впертий та критичний. Його знають як "вічного опозиціонера" та людину, що гучно намагається довести правоту на сесіях Рівнеради. Чоловік якого, аби зрозуміти варто почати слухати, та депутат "кістка у горлі" діючій владі Рівного. Сайт "ВСЕ" таки підібрались до найпотаємнішого, аби показати Вам - хто такий насправді Роман Стасюк?
Про Рівне, болючі питання вартістю мільйони бюджетних грошей, що не так з владою у місті, для чого пану Роману Ленін, та чи підтримує його активність дружина? Ексклюзивно на "ВСЕ":
Як Ви стали членом Радикальної Партії?
Після Революції Гідності у 2014 році до мене звернулись люди, з запрошенням до Радикальної партії. Одна з умов була: аби не було там нехороших людей. Подивився, хто був у команді, да прийняв рішення, що можна йти.
До цього Ви вже були у політичних партіях?
Так, я був до цього у БЮТі, але вийшов з нього, коли одна група узгрупувала владу в політичній силі. Тобто ніякої демократії, "а от ми так вирішили, й те, що ти говориш нам не цікаво". Я подивився, що мені з ними "не по дорозі", адже потрібно спілкуватись з людьми й вирішувати спільно завдання й проблеми. Після цього я пішов.
Як би Ви зараз описали значимість Вашої роботи для інших людей?
Я думаю, що важлива. У 2014 році, я балотувався у Верховну Раду, на мій погляд правильно, що йшов, адже з першого разу не вийшло, але здобув багато досвіду. Потім був помічником народного депутата на платній основі у Верховній Раді. Тоді був змушений продати весь свій бізнес, тому що згідно законодавства, державний чиновник не має права мати бізнес.
Те, що я роблю, вважаю правильним і для людей. Ми бачимо по міській раді, як це робиться. Моє враження, що нині більшість у міській раді зібрались аби "набити кишені". Для людей мало що роблять.
На скільки потужною є команда у міській раді, яка дозволяла б впливати на прийняття рішень?
Моя команда невелика, але думає про людей, а не про власну наживу. Багато що вдається нам, скажемо по гуртожитку на вулиці Небесній Сотні. Коли людей хотіли виселити, то все таки за нашої участі не дали "викинути" жителів з їхнього житла. Те, що стосується по дитячому садочку - теж. Зараз на вулиці 16 липня боремось за історичну пам`ятку, подали відповідні документи для визнання культурної спадщини Рівного. Тобто я рахую, що це нормальна робота. Що не вийшло у мене в минулому році - зараз йде два будівництва: спорткомплекс на Макарова і стадіон у Центрі. Була пропозиція тоді, коли мене фанати Вереса викликали на розмову. Я пропонував робити все спільно, спорткомплекс і стадіон на пагорбі Слави. Міська рада зараз повинна розділити 20 га землі, які підходили для того, аби розташувати дані будівництва. Тобто це був би супер проект: співфінансування області, районів, міста і державного бюджету - коштів менше й утримання для людей коштувало б менше.
Оце, я рахую своєю великою поразкою, що не зміг донести до Влади. Воно втрачене, це вже - не вернеш.
Які ще з нинішніх процесів у місті Вас турбують?
Мене турбує те, що люди не дивляться глобально. Хоча б на десятиліття. Те, що робиться скрізь у Європі в тій самій Білорусії, тобто розробляється генеральний план, якому слідують 10, 20 або ж 50 років.
Нині проблема з дитячими садочками, колись їх було дуже багато, один, який зараз на "слуху", що на мікрорайоні Північний. Є два дитячих садочки на Дубенському, є садочки, які продали під квартири для людей. Є такі речі, які в жодному разі не можна робити.
А Басів Кут... подивіться на наше озеро, і порівняйте його з Тернопільським водосховищем. Який там підхід і який в нас.. Люди враховують інтереси всіх, а не однієї особи, яка захотіла десь там побудуватись.
На мою думку, влада зараз зайшла аби по-максимуму "увірвати". Моє бачення зовсім інше, я не хочу грошей, а хочу аби після мене залишилась пам`ять, що я щось зробив хороше, яке залишилось не у моїй кишені, а для людей.
Розкажіть будь ласка що таке створення "суспільства рівних можливостей" у селі Грушвиця?
Це не лише у селі Грушвиця. Мета Радикальної Партії - створення суспільства рівних можливостей та загального добробуту населення.
Це така мета на все життя - продовжувати створювати щось хороше для всіх людей, а не особисто для себе. І щоб добробут був у мене хороший, але від цього було всім людям краще. Перед тим як щось робиш, подумай про те, чи комусь від цього не стане гірше.
Та ж сама ситуація по гуртожитку на Небесної Сотні, незважаючи на людей щось почати - це неправильно.
Нам відомо про Ваш власний музей тоталітаризму. Розкажіть детальніше чим він унікальний, і чим можуть бути корисними експонати для людей, які їх побачать?
Я вам скажу, що мої діти не знають хто такий Ленін. Зараз говориться трішки про голодомор, я сам родом з Вінницької області, і моя родина пережила голодомор і цей самий тоталітаризм. Тобто пам`ять про те, що було - повинна бути. Незалежно від того чи відбувалось хороше, чи навпаки - погане. Особливо про погане люди повинні пам`ятати, аби такої біди більше в Україні не трапилось. Мій знайомий був в Угорщині, там є музей тоталітаризму, у якому все зроблено досконало, експонати, озвучення, освітлення. Знайомий каже, що його враження, після візиту музею були пригнічені, що так "безпредельнічали" комуністи, совети чи нацисти.
Ми повинні пам`ятати свою історію, це повинно бути не на центральних майданах.
Такі музеї повинні бути, аби діти та внуки знали, що відбувалось і що не повинне повторюватись ні за що. Для цього власне потрібні експонати.
Який експонат Ви вважаєте найголовнішим в особистому музеї?
В мене ще не музей, але я збираю все, що пов`язане з нацистами та комуністами незалежно від років: газети, шапки, будьонівки. Колись мені подарували книгу, датовану 78 роком, і там в ній описана історія сіл Української СССР. Цікаво почитати, як події висвітлювали у ті часи, і як це роблять зараз. Є з чим порівнювати. Я вважаю, що ця книга - сама цінна. Там є одна історія, про те, що німці розстріляли комсомольців, зараз ми перевіряємо це у Грушвиці, перевіряємо інформацію, що це була провокація НКВД. Комуністи показували одне, а насправді відбувалось зовсім інше.
Розкажіть більше про свою родину.
Я про родину багато розповідав, маю дружину та трьох дітей, проживаємо у Грушвиці.
Ваші діти розділяють цікавіть до музею?
Звичайно їм це цікаво. Менша дитина дивлячись на пам`ятник Леніна запитує: "А хто це такий?". Я вимушений розповідати, що він зробив поганого чи хорошого. Дітям це цікаво, вони цікавляться історією, як загальною, що відбувалось, так й історією родини.
На скільки родина підтримує Вашу активну позицію і з розумінням відноситься до робочого графіку, адже життя політика - це постійний ритм та загрози. На скільки хвилюються за Вас? І чи дають якісь поради?
Я сімейна людина і рахую, що я як бізнесмен чи політик без допомоги дружини не відбувся б. Що хто б не говорив, але на 90% мій успіх- це успіх моєї дружини, а підтримує родина на всі 100%. Якщо у вихідний чи буває вночі телефонують й потрібно їхати, питань не виникає, вони відносяться з розумінням.
Чи отримувала Ваша родина погрози, можливо, від влади, адже Ви є активним опозиціонером. Чи були такі ситуації і як Ви це переживали?
Вже років немало, за життя багато всього відбувалось. Все, що зараз відбувається - це не вперше. Погрози були постійно, від долі у бізнесі до фізичних розправ. Але нічого, ми йдемо своїм шляхом, незважаючи на перешкоди. І саме головне, коли щиро віриш, що ти правильно робиш, тоді погрози, утиски загострюють відчуття справедливості. Коли бачиш, що люди це роблять за гроші, конкретно з цього мають "вигоду", голосують за неправильні рішення, які наносять шкоду людям - це не добре. Я з цим не хочу змирюватись.
Стосовно бізнесу. Ви були очільником компанії "Арм-Еко", наразі подейкують, що відійшли від управління цією компанією, на скільки це правда?
Я в компанії був не єдиним власником, і ще раз нагадую, коли йшов у політику однією з вимог державної служби - ти не можеш бути в бізнесі. На родичів переписати було б незаконно, в управління можна віддавати тільки компаніям, які мають на це відповідну ліцензію. У мене в знайомих не було ліцензії, на дружину я переписувати не міг і для того щоб не заважати співвласнику, тому що, як я займаюсь повністю політикою, а він "тягне" всю фірму та організацію - це не правильно. Тому продав свій бізнес своєму бізнес-партнеру. І зараз, на скільки мені відомо, він взяв ще одного чоловіка собі в засновники. Їх декілька власників.
Що стосується інших погроз - головне потрібно мати мозок, якщо в мене виникне необхідність щось зробити, то я це зроблю.
Вас постійно критикуюсь, власне, інші депутати критикують ваші виступи, як Ви на це реагуєте?
Я завжди даю раціональні пропозиції, і злочинній владі у місті не вигідно аби висвітлювалось будь що. До мене підходити з таким питанням "ти можеш голосувати проти, тільки нічого не говори".
Я виступаю й висвітлюю все для того, аби люди знали, кого вони вибрали, й кого наступного разу не потрібно обирати. Це на сьогоднішній день найбільша проблема - висвітлення всього, що відбувається. Якщо про це не говорити, то звідки людям знати?! Тому я виступаю, даю свої пропозиції, правильні, розумні, але видно їм добробут всіх людей не на стільки важливий, як свій власний.
Що б ви побажали рівнянам маючи такий досвід у політиці напередодні виборів?
Знаєте, є лозунг не нашої партії, але все ж: "Хочеш щось зробити, йди й роби". Багато людей до мене звертаються що те не так, і те не так. Я кажу, йдіть у нашу команду й допомагайте робити. У відповідь чую: "А чому я маю це робити?".
Я б кинув все для того, щоб змінювати, реально йти й змінювати, бо бачу поки сам не візьмешся - нічого не буде. Потрібно багато однодумців.
Перш за все закликаю всіх йти голосувати, робити свій вибір і відповідати за нього. По Радикальній Партії я впевнений, що все нормально. Я особисто знайомий з Народним президентом - Олегом Ляшко та нашим рівнянином Андрієм Лозовим, з такою фракцією в Верховній Раді робиться стільки проектів захисту людей, я думаю, що ніхто такого не може зробити.
Наша перевага з-поміж других політичних сил у Рівненській області - безпосередній контакт з першими особами у партії. Я можу Олегу Ляшку будь-що сказати. От наведіть мені приклад політичної сили, де хтось на пряму спілкується з лідером парламентської фракції. В наші команді Віктор Галасюк людина яка пише закони, є Віктор Вовк, є у нас Роман Шухевич, якого ніхто не брав у депутати а лише Радикальна Партія запросила його у депутати Верховної Ради. Тобто є різні люди з різних обласитей, я рахую, що дисципліна у нас хороша.
Я важаю, що повинна бути партійна система, якщо ти зайшов до політичної сили, будь ласка працюй на неї. Якщо вона тобі не підходить - виходь з неї і з депутатів однозначно. Те що робиться у Рівненській міській раді - половина "кричить", що вони не у політичних силах, в мене до них питання, якщо ви не в політичній силі, то що ви тут робите?!
На що треба дивитись, коли кандидат себе рекламує і потім як вгадати що він не стане якимось таким примітивним?
Історія найперше. Дивитись, що собою представляє людина по життю, що робила і робить, подивитись, як у неї дома. Я рахую, що в хорошого господаря і в дворі, і в господарстві й на людях - те ж саме. А є люди, які нічого в житті не зробили, але іншим розказують, як потрібно робити. До таких у мене відразу пропозиція "прийди зроби, знаєш, як зробити - роби ще краще, і я скажу, що ти молодець". А коли людина каже, що на твоєму місці, я б зробив краще - це не правильно. Стань на моє місце, пройди моє життя, й роби так, як хочеш".
