Мітинги під Рівненською ОДА: Росія, зброя, бурштин і сепаратизм [ВІДЕО]

Довгий час Рівненщина була глибоко провінційним регіоном у багатьох відношеннях, особливо в інформаційному. Пам’ятаю час, коли кажучи, що ти з  Рівного, отримував запитання «це де?». Все кардинально змінилось після Революції  Гідності. От тільки не зрозуміло: чи радіти з цього приводу чи сумувати. Адже говорять про Рівне здебільшого з не надто позитивних причин: автомат і смерть Сашка Білого, незаконний видобуток бурштину і бурштинова мафія і ось тепер ще й сепаратиські мітинги…

Кримінальний бурштин

Сайт «ВСЕ» писав про мітинг під стінами Рівненської ОДА з вимогами легалізувати незаконний видобуток бурштину та з вимогами відставки української влади. Було там й ще дещо… Тоді Служба Безпеки України у Рівному затримала ряд осіб за звинуваченням у посяганні на територіальну цілісність країни. Відбулись затримання і перші обшуки та суди з обрання запобіжних мір. Вочевидь далі буде ще більше подій. Але давайте розпочнемо, так би мовити з початку.

Все крутиться навколо бурштинової тематики. Сонячне каміння, яке могло стати для Рівненщини матеріальним благом і економічним локомотивом для розвитку регіону – стало бідою і карою. До революції, це була проблема екологічно-кримінальна, після – кримінально-політична.

До революції незаконний видобуток бурштину не мав такого тотального розмаху, як зараз і контролювався та «кришувався» переважно силовими правоохоронними органами. Все змінилось відразу після Революції Гідності. Ослаблення правоохоронних органів (хоча в цьому випадку слово «правоохоронних» треба взяти в лапки) та безвладдя, яке на деякий час трапилось в країні вивело бурштиновий процес з-під контролю.

Відправною точкою, на мій погляд, є 9 травня 2014 року. В цей день місцеві бурштинокопачі втратили страх та відчули силу. Тоді до Гальбина приїхала група озброєних людей на чолі з нардепом-регіоналом Володимиром Продивусом, нібито для того, щоб взяти під контроль частину незаконного видобутку. Та в результаті: спалені вантажівки, розстріляні елітні позашляховики і заїжджі гастролери, яких ще довго виловлювали по лісі.

Відтоді стрілянина на Поліссі стала звичним ділом. Для гамування незаконних старателів неодноразово залучалась Національна гвардія та спецпідрозділи. В Інтернеті ви знайдете багато відео з таких бунтів та розбором у яких брали участь більше тисячі людей.

Рік тому, коли затримували заступника прокурора області Андрія Боровика і правоохоронців пов’язаних з незаконним видобутком бурштину, то для прикладу забирати затриманих до Дубровиці літав військовий гелікоптер зі спецпризначенцями.

Після виборів 2015 року ситуація ще ускладнилась. Бурштинщики майже взяли під контроль місцеву владу. Вони стали депутатами місцевих рад. Тут жодної політики. Депутатами місцеві старателі або ті хто так чи інакше пов’язаний з бурштиновою тематикою, ставали за списками геть різних партій. Дехто з них стали депутатами Рівненської обласної ради.

За три роки війни місцеві бурштинщики озброїлись. Тепер ні для кого не секрет, що у поліських лісах знайдеться не одна сотня стволів різного калібру і типу. Ні, це не зброя, яку привезли ті, хто воював на Донбасі. Багато поліських сіл просто виганяли воєнкомів з повістками. Захищати країну переважній більшості було ніколи – мили бурштин. Про зброю для копачів подбали «добрі люди» з числа тих, хто наживався на  кримінальному бізнесі в інший спосіб. Не обійшлося й без допомоги іноземних (самі знаєте яких) спецслужб.

За три роки війни у північних районах Рівненщини українські спецслужби неодноразово виявляли схрони зі зброєю і боєприпасами. Зроблені, вочевидь, далеко не місцевими бурштинщиками. За статистикою СБУ, якщо у минулому році було вилучено близько 1200 одиниць вогнепальної зброї, то вже за перший квартал цього року її вилучено майже півтори тисячі стволів.

Не політика

Було б дивно, якби такою ситуацією не скористався б ворог. Ще у 2014 році, коли на Донбасі розкачували ситуацію з так званою Новоросією та проходили фейкові референдуми за створення ДНР і ЛНР в інформаційному просторі почала з’являтись абревіатури РНР і ПНР.

Про Рівненську Народну Республіку, а пізніше про Поліську Народну Республіку писали переважно у коментарях під статтями на рівненських інтернет-сайтах чи у соціальніх мережах ВКонтакті та Однокласники. Там були створені цілі групи. До речі, такі самі групи в цих соцмережах були створені й на інші регіони України: Вінницька Народна Республіка, Запорізька Народна Республіка і навіть Львівська Народна Республіка. Щоправда активні дописувачі там чомусь були здебільшого громадяни іншої країни. І з часом ці активності згасли і ось два роки про це ніхто не згадував, аж до моменту, коли біля бурштинового регіону раптом з’явився незрозуміло який «блок-пост» і незабаром у Рівному пройшли два «бурштинові» мітинги. Блок-пост швидко ліквідували, а організаторів мітингів затримали і відправили до СІЗО.

Бурштин, сепаратизм і гроші

Організатором першого, так званого бурштинового мітингу був Ярослав Гранітний. Учасник революційних подій 2014 року. У той час помічник Сашка Білого. Після загибелі якого намагався очолити на Рівненщині «Правий сектор» та після невдалої спроби очолює одну з організацій УНА-УНСО. У 2014 році балотується до Верховної Ради України – безрезультатно. Так само, як і до місцевих рад у 2015 році.

У минулому, пан Ярослав Петрушин, а саме під таким прізвищем він народився у цьому світі, жив у Росії. Там залишилась дружина і дитина. У 2007 році Петрушин повертається до Рівного змінює прізвище та стає членом ВО «Свобода». Через деякий час його виключають з партії і він йде в УНА-УНСО.

Ярослав Гранітний в ніч після захоплення Рівненської облдержадміністрації (2014 рік)

Під час революції бере участь в захопленні Рівненської облдержадміністрації. З початком війни переважна більшість бійців «Правого сектору» (до складу якого тоді увійшла УНСО) відправляється воювати на схід. Керівника УНА-УНСО, рівнянина Миколу Карпюка викрадають російські спецслужби. І він опиняється аж у в’язниці чеченської столиці міста Грозний. На відміну від більшості представників право-радикальних політичних течій Гранітний воювати на Донбас не пішов. На деякий час Ярослав Гранітний зникає з інформаційного простору. У цей час навіть працює таксистом. Як вдалося дізнатись з поінформованих джерел, у матеріалах справи СБУ є відомості що у цей час Гранітний кілька разів відвідував Росію та одну з країн Азії.

Знову в інформаційному просторі Рівненщини пан Ярослав з’являється на весні цього року. Його прізвище згадується в контексті скандалу з таємним зібранням партії «Успішна країна» яку очолює та фінансує соратник Януковича Олександр Клименко. Котрий знаходиться нині у міжнародному розшуку. Гранітний з бійцями мав нібито охороняти зібрання. Однак поїхав з місця події, як тільки там з’явились активісти, ветерани АТО та поліція. Сам же, пан Ярослав переконує, що туди заїхав випадково.

Вдруге Гранітний стає «героєм» новин третього травня. Під стінами облдержадміністрації проводиться мітинг з вимогою легалізувати видобуток бурштину та відставки Петра Порошенка. Щоправда мітингували не бурштинщики а школярі рівненських шкіл та студенти місцевих коледжів і вишів. Перед тим у соціальних мережах пропонували заробити 400 гривень за участь у мітингу.

Основною «фішкою» мітингу були «стрімери» котрі вели кудись пряму трансляцію дійства. Щоправда схоже, і це підтверджують джерела дотичні до слідства, замовники мітингу були незадоволені «картинкою». Тому вже за тиждень, 10 травня спроба провести мітинг знову повторилась. Щоправда вже зовсім з іншими дійовими особами.

Цього разу керував процесом Юрій Клейнос. Його можна вважати професійним протестувальником. Пошукавши в Інтернеті інформацію про цього чоловіка, ви знайдете лише згадування його керівництва або участі у мітингах по всій Україні проти української влади.

Не за планом

Другий мітинг був організований з зовсім іншої публіки. Ні, буршштинщиків серед мітинг арів знову не було. Публіка була дещо іншою. Молодики у спортивних костюмах з насунутими капюшонами так, щоб не можна було роздивитись обличчя. Все в кращих традиціях «Антимайдану» і тітушок. Плакати з вимогою легалізувати видобуток бурштину і відставки Порошенка. А ще у натовпі помічають листівки з незрозумілим гербом, двоголовим орлом та написом «Рівненська Народна Республіка».

Цього разу замовники були задоволені. Російську ЗМІ вибухнули повідомленнями про «Ровенскую Народную Республику» та «Восстание янтарных старателей». Але щось пішло не так…

Працівники Служби Безпеки України затримали організаторів мітингу та тих, хто вели онлайн-трансляції постановки. І вони почали давати свідчення. Саме тоді, зі слів затриманих, з’ясувалось, що замовниками акції є той же Олександр Клименко. А безпосередньо контактував з виконавцями в Україні Микола Дульський, котрий теж значиться у розшуку і знаходиться на території Росії.

На основі свідчень Клейноса був затриманий і Ярослав Гранітний. Як стало відомо з поінформованих джерел, у нього було вилучено цілий арсенал зброї: автомати, кулемети, сотні набоїв і снайперська гвинтівка. Та багато набоїв до них. Сам Гранітний стверджує, що все це знайшов неподалік залізничної колії і збирався здати до поліції.

Серед вилученої зброї був і скорострільний карабін на базі автомата Калашникова, на який у пана Ярослава був дозвіл. Саме зз ним рівняни могли бачити Гранітного під час революції. Для тих, хто бавиться ну мерологією цікава деталь, серійний номер карабіна – 006660.

Зрештою, зброю конфіскували, Ярослава Гранітного затримали і на два місяці посадили в СІЗО, доки йде слідство. А решта затриманих, за словами правоохоронців, активно співпрацюють зі слідством. Вочевидь ця вся історія ще матиме продовження.

Кому це треба

У нинішній війні головною зброєю є не кулі і снаряди, а інформація. Саме завдяки інформаційній війні Росія змогла організувати псевдо республіки ДНР і ЛНР. Саме повідомленнями про «нацистських карателей», «распятого мальчика» и «НАТОвские легионы» мобілізували «добровольців» на війну у східних областях України. Саме страшилками про «киевскую хунту» та «украинских фашистов» тримають під контролем голови росіян владна верхівка Путіна. Та кадри з Рівного призначені не лише для внутрішнього «споживання».

Ці кадри покажуть під час переговорів контактної групи у Мінську, під час зустрічі Норманської четвірки, на перемовинах росіян з США. Основний аргумент, який звучатиме: «Україна розвалюється! У них виступають за відокремлення навіть західні області. Ось вам відео на підтвердження…».

Для переконливості, можна розпалити ще й збройний конфлікт на поліссі. Для цього достатньо однієї провокації з кількома загиблими. У бурштинщиків вистачає зброї, але нажаль не вистачає здорового глузду. За шаленими грошима, вони не бачать до чого їх підводять. Так само, як три роки тому шахтарі на Донбасі не розуміли куди їх ведуть ті, хто волає про Донецьку і Луганську республіки.

А влада? А влада, за деякими виключеннями, схоже не бачить реальних масштабів загрози. Й далі «гріє руки» або старається не помічати «бурштинової» катастрофи, яки насувається на країну. Не лише на Рівненщину, а саме на країну. Бо якщо, не дай Боже, тим хто задумав і керує цією бурштиновою анархією вдасться задумане, то «другий фронт» на Поліссі стане цілком реальним.

І а завершення. Задумайтесь над тим, чому саме Полісся розгойдують? Були ж спроби на Закарпатті, Одещині, Харківщині… Але ті спроби якось затихли, хоча мали не менший «потенціал». Дозволю собі припустити, що тут має значення географія. Конфлікт у поліських, прикордонних районах Волинської, Рівненської та Житомирської областей дасть змогу втягнути у війну ще й Білорусь. І тим самим прив’язати Лукашенка, який все частіше заграє з ЄС і США, до Росії. Скажете – маячня? Можливо. Так само як і те, що «можливо» п’ять років тому ви назвали б «маячнею» можливість війни Росії проти України.