На Рівненщині відомий історик хоче керувати музеєм, щоб боротися з монахами-вандалами

Відомий історик, художник-реставратор Державного історико-культурного заповідника Острога, мистецтвознавець, краєзнавець, колекціонер Микола Бендюк оголосив свій хрестовий похід проти нищення пам`яток історії у Острозькому райні. Щоб зупинити всі варварства він вирішив спробувати очолити острозький музей.  Про це він повідомив на своїй сторінці:

Я вирішив подавати документи на конкурс на посаду директора острозького музею! Це рішення прийняв після того як в черговий раз побачив, що ченці Межиріцького монастиря знову зруйнували частину земляного оборонного валу, спорудженого ще за часів князів Острозьких. Треба відмітити що це вже не перше порушення яке здійснили монахи. Руйнування монастиря вже тягнеться десятками років. Я вже ініціював три відкриття кримінальних справ на насельників монастиря і всі вони успішно закривалися за сприяння прокуратури. 
Нещодавно на прямому ефірі в студії ua рівне, начальник управління культури Рівненської області мені дорікнув що я лише критикую, що це легше чим вирішити проблему!!!
Тому я вирішив прислухатися до його пропозиції і спробувати щось змінити і охороні культурної спадщини, і в діяльності Острозького історико-культурного заповідника. Про те що я планую змінити в діяльності музеїв Острога напишу окремим постом.

І ще, до такого рішення мене підштовхнули розмови ректором Острозької академії Ігор Пасічник та Петро Кралюк. Рекомендаційний лист мені пообіцяв надати й академік Микола Жулинський.
Я розумію що я не буду "угодним" на посаді директора Острозького історико-культурного заповідника нікому з начальству, бо буду робити тільки те що написано в посадових обов'язках директора і так як вважаю що буде добре і музею і Острогу. Тому в ніякі домовленості і махінації вступати не буду. Думаю що обласне керівництво це все розуміє і не дуже хоче бачити мене на цій посаді. Я вже їх дістав своєю діяльністю як громадський активіст). Недаремно за часів Януковича була вказівка "губернського" начальства зробити все можливе, щоб я не зміг взалі працювати в Рівненській області.

Про попередні руйнування в монастирі можна почитати тут http://old.vse.rv.ua/blogs/1466699640-hronika-ruynuvan-pamyatok-arheologiyi-ta-arhitekturi-v-ostrozkomu-rayoni.html

Досьє:

Бендюк Микола Миколайович

Дата та місце народження: 7 березня 1967 року, село Оженин Острозького району Рівненської області.

Освіта: вища. У 1974 – 1984 рр. навчався в Острозькій СШ №3. У 1984 – 1985 рр. – учень Славутського СПТУ № 23.
В 1989 році навчався у Львівському філіалі ДНДРМ Міністерства культури УРСР, де здобув навики з реставрації темперного малярства. У 1991-1993 рр. навчався в Українській Вищій школі реставраторів.

Трудова діяльність:

У 1991 році проходив навчання в Державній науково-дослідній реставраційній майстерні Міністерства культури УРСР (Київ), де отримав навики з реставрації станкового олійного живопису.

З 1988 по 1994 рік працював в Острозькому Державному історико-культурному заповіднику на посаді молодшого наукового співробітника.

З 1994 по 1998 рік працював в Києві на приватному підприємстві „Орлан” на посаді художника-реставратора.

З 1998 року працює художником-реставратором Острозького Державного історико-культурного заповідника, за сумісництвом – мистецтвознавцем в Національному університеті „Острозька академія”.

Відзнаки, звання, нагороди: 
Під час служби в армії (1985 – 1987 рр.) був нагороджений урядовою відзнакою Російської федерації – медаллю «За будівництво Байкало-Амурської магістралі» та нагрудним знаком «50-ліття формування військової частини».

У 1992 році нагороджений медаллю «50-ліття створення УПА» (№1). У 2011 році нагороджений знаком та Почесною грамотою Рівненської ОДА (№367).

З 1989 року член Української Гельсінської Спілки, паралельно організував перший осередок „Народного Руху України за перебудову” на Острожчині.

2 січня 1990 року був обраний першим головою Острозького осередку, а 27 травня 1990 р. – головою районної організації Народного Руху України.

Автор та співавтор багатьох окремих видань: «Золотарство Острожчини», «Культурна спадщина Рівненського краю», «Ольга Яновська», «Історія сіл Оженин, Бродів, Стадники, Країв», «150 святинь Великої Волині».

Має одну з найбільших в Україні колекцій «Кобзарів» Т.Шевченка, а також збірку народної ікони. Відреставрував сотні ікон та картин XVI – XX ст. з державних та приватних зібрань. Серед відреставрованих ікон знакові – чудотворні: «Межиріцька Богородиця», «Дерманська Богородиця», «Св. Антоній Межиріцький», «Острозька Богородиця».