Вчені проводять облік грициків великих в українській та білоруській частинах Полісся, зокрема, у заплаві Прип’яті. Великі грицики – це рідкісні птахи (нещодавно занесені до Червоної книги України), які зупиняються в Поліссі під час міграцій.
Частина з цих птахів полетить північніше, а частина залишається гніздуватися. Найбільші скупчення спостерігаються на луках поблизу міста Турова (Гомельська область Білорусі), де збираються тисячні зграї та у прилеглих до білоруського кордону ділянках на Рівненщині. Також відомі їхні колонії на Волині, Житомирщині, Київщині.
Птах вирізняється своїм довжелезним дзьобом, завдяки якому легко дістає комах та їхніх личинок, молюсків та іншу поживу з мілководдя. Грицик великий трохи більший за галку, але має дуже довгі ноги і, дуже відважний у захисті свого гнізда.
«Коли грицики бачать наближення людини, то привертають увагу до себе, ляскаючи голосно крилами та окрикуючи її. Саме завдяки своєму голосу, який нагадує «грицю-ю-ю, грицю-ю-ю, грицю-ю-ю», ці птахи й отримали свою українську назву (для найбільш допитливих наводимо і латинську, наукову –Limosa limosa). Можуть навіть сідати перед людиною зовсім близько і потім відлітають, знову сідають – відволікаючи увагу від гнізда. Гніздо ж розміщене просто на землі, у куртині трави, практично не захищене. До речі, з хижими птахами грицики навіть б’ються в повітрі. Захищають причому не тільки своє, а й сусідні гнізда – колонії цих птахів можуть нараховувати до десяти гніздових пар, рідко більше», – розповідає орнітолог Ігор Шидловський.
Рідкісним цей птах став, зокрема, тому, що стає усе менше вологих лук та боліт, де протягом травня-червня тримається вода, а саме в таких місцях ці пернаті роблять свої гнізда. Тож наявність грициків і їхнє благополуччя свідчать про те, що у цій місцині природа ще жива. І що болота ще здатні живити річки та зупиняти масштабні пожежі, які почали добряче дошкуляти нам останніми роками.
У другій половині квітня експерти міжнародного проекту «Полісся – дика природа без кордонів» проведуть синхронні обліки грициків великих. З українського боку дослідження координує вже згаданий експерт Українського товариства охорони птахів кандидат біологічних наук (к.б.н.) Ігор Шидловський, з білоруського – к.б.н. Павло Пінчук. Ці обліки також потрібні, щоб виявити території, які є важливими для існування виду. Згодом ці ділянки можуть бути включені до Смарагдової мережі – тобто, отримають особливий міжнародний охоронний статус.
Або увійдуть до нових заповідних територій чи до складу вже існуючих, які будуть запропоновані для розширення меж. Саме особливо охоронювані території є одним з найкращих способів збереження рідкісних видів. Тому проєкт «Полісся – дика природа без кордонів» допомагає державі Україна у створенні таких нових об’єктів, як національні природні парки (НПП) «Пуща Радзивіла» та «Словечансько-Овруцький кряж», розширенні заповідників «Рівненський» та «Древлянський», НПП «Нобельський» та «Прип’ять-Стохід» тощо.
«Проведені у 2019 році обліки показали, що на українській території є близько 15 основних місць скупчень грицика великого в період весняної міграції, до 50 особин в кожному. Цього року заплановано перевірити наявність птахів на знайдених раніше місцях та здійснити пошук нових потенційних місць в долині Прип’яті та її приток – Случа, Горині, Стоходу», - говорить регіональний координатор проекту «Полісся – дика природа без кордонів» к.б.н. Тетяна Кузьменко.
Проект «Полісся – дика природа без кордонів», що впроваджується в Поліссі вже третій рік. Його завдання – допомогти державам та громадам зберегти унікальні території басейну річки Прип’ять, уповільнити зміни клімату, попередити обезводнення річок та усихання лісів. Для цього фахівці проекту допомагають проводити дослідження, готувати наукові обґрунтування на створення нових заповідних територій – національних природних парків, заповідників, заказників, пам’яток природи. Частину Полісся зі збереженими природою та культурною спадщиною світового значення пропонується оголосити біосферним резерватом, що сприятиме не тільки збереженню довкілля, а й культурної спадщини та розвитку економіки. При цьому будуть збережені традиційні види природокористування.
Довідково: «Полісся – дика природа без кордонів» — міжнародний транскордонний українсько-білоруський проект, що об’єднав природоохоронні інституції Білорусі, України, Німеччини, Британії. На території України його впроваджує ГО «Українське товариство охорони птахів», партнер міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні. Проект є частиною Програми вразливих ландшафтів (Endangered Lanscapes Programme) і фінансується фундацією «Аркадія – благодійний фонд Лісбет Раузин та Пітера Болдвіна».
Період реалізації: 2019-2023 рр.
Офіційна сторінка української частини проекту у соціальній мережі Facebook: www.facebook.com/wildpolesia
Офіційний міжнародний сайт проекту: www.wildpolesia.org/ukr
