Весь світ говорить про кризу в системі освіти. Вона, система, не встигає за світом, що розвиватися дуже динамічно. Постійні нові потреби бізнесу, батьків, педагогів, самих дітей... А освітня система не встигає...
Що робити? Складне питання, але відповідати на нього потрібно. Всім разом: батькам, дітям, роботодавцям, психологами, педагогам. Освіту критикують і це зрозуміло і потрібно. Дивують лиш ті, хто намагається відстояти застарілу систему з аргументами: нас так вчили і от, ми...
Я розумію, що зруйнувати все і побудувати нове - не вийде, хоча дуже хочеться.
Не варто захищати старе. Необхідно навчитись чути критику, відставати другорядне і задавати питання ти хто критикує аби краще зрозуміти і намагатись продукувати зміни: тестувати їх, аналізувати і т.д.
Не варто критику системи сприймати особисто навіть якщо ви там, в середині системи.
А якщо ви будучи в середині системи не бачите потреби в критиці і змінах (радикальних, системних і всеохоплюючих), то ви не на своєму місці.
Змінимо це лише об'єднавши зусилля.
Сергій Терентьєв, директор освітніх проектів, тренер у Фонд Сприяння Лідерству "Стандарт", текст зі сторінки на Facebook.
.jpg)
