Пам’ятаєте старий радянський мультфільм про Вінні Пуха? Там у головного героя є фраза: "Эта ж-ж-ж не спроста". Вона якнайкраще ілюструє те, що відбулось у рівненському футболі в переддень Великодня. Подія у конференц-залі одного з готелів може кардинально вплинути на розподіл сил в українському футболі. Вже не кажучи – змінити ситуацію у рівненському "Вересі".
До рідних на Паску?
Коли почув про приїзд до Рівного президента Федерації футболу України, народного депутата від БПП Солідарність, голови бюджетного комітету Верховної ради Андрія Павелка то майже не здивувався. Саме в цей період, два роки тому, я й мав нагоду познайомитись з Павелком. Тоді він приїжджав… на могили дідуся та бабусі. Справа у тому, що нинішній керівник українського футболу родом з села Корнин, Рівненського району.
Тож коли почув, що в суботу, в переддень Паски відбудеться засідання виконкому Рівненської обласної федерації футболу за участі Павелка, геть не здивувався. Подумав, що місцеві футбольні функціонери вирішили скликати виконком саме для того, щоб використати з користю візит на рідну землю президента ФФУ. Але як виявилось все зовсім інакше.
Павелко приїхав до Рівного, відвідав богослужіння у Свято-Покровсьому соборі. Взяв участь у засіданні виконкому Рівненської обласної федерації футболу і поїхав знову до столиці. Виходить візит був саме заради виконкому? Саме так!
На засіданні виконкому Андрій Павелко вручив дипломи і посвідчення новим тренерам, які пройшли навчання та здали іспити. Подарував автомобіль "Форд Куга" для потреб рівненської федерації. І оголосив про те, що влітку відбудуться конгрес ФФУ на якому пройдуть перевибори президента і всього керівництва Федерації футболу. Тут же, рішенням виконкому Андрія Павелка було висунуто кандидатом на посаду президента ФФУ від Рівненської обласної федерації.
Деолігархізація футболу?
Тут варто зробити невеликий відступ, аби пояснити вам деякі нюанси української футбольної "кухні". Тут багато років всі питання вирішують три основні групи впливу. Група братів Суркісів, багаторічних власників футбольного клубу Динамо. Григорій Суркіс нині є віце-президентом УЄФА. Ігор Суркіс – президент ФК Динамо Київ. Група Ріната Ахметова – багаторічного власника футбольного клубу Шахтар Донецьк та маріупольського Іллічівця. І третя група Ігоря Коломойського, власника футбольного клубу Дніпро, який також має вплив на луцьку Волинь та львівські Карпати.
Зазвичай вектор розвитку, чи правильніше сказати руху, українського футболу залежав від розподілу сил між цими групами. Та, відповідно, він їхніх інтересів. Дещо ситуація змінилась з приходом до влади Віктора Януковича. Тоді "донецькі" підминали під себе все. Футбол не став виключенням. Після втечі екс-президента до Росії і початку війни на Донбасі ситуація почала змінюватись.
Відразу після революції був запущений процес зміни керівництва Федерації футболу України. Замість представника "донецьких" Анатолія Конькова на позачерговому конгресі було обрано президентом Андрія Павелка. Молодий депутат від пропрезидентської партії став свого роду компромісною фігурою. Відразу після революційних подій та анексії Криму ситуація була непевна. Основні групи вирішили не починати серйозну боротьбу, а перечекати, давши можливість побути президентом федерації людині Порошенка. Натомість обсадивши його своїми людьми. Нині у президента ФФУ є два перших і сім простих віце-президентів.
Та попри очікування, Павелко почав грати власну гру. Дуже швидко протоптав власну, незалежну від Суркіса, стежку до УЄФА і ФІФА. Укріпив свої позиції в регіонах і почав зміцнювати свою владу і авторитет у футбольному господарстві. І ось тепер він вирішив оголосити перевибори президента. Чому?
Формальний привід – зміни до закону про громадські організації. Федерація футболу України, як громадська організація має пройти процес перереєстрації в громадську спілку. Однак для цього не потрібно проводити перевибори, а просто внести зміни в юстиції. Однак Павелко вирішив провести перезавантаження ФФУ. Чому саме зараз, коли йому ще бути на посаді два роки? Відповідь проста – зараз найкращий момент.
Справа у тому, що вищезгадані групи впливу, зараз не мають часу і сил відволікатись на футбол. У Ріната Ахметова й так вистачає проблем. Після втрати впливу на Донбасі і контролю над своїми підприємствами у цього олігарха стоїть питання вижити. Звісно йти з футболу Ахметов не збирається, але вв’язуватись у війну за президентське крісло, та ще й проти людини Порошенка він не буде.
У Ігоря Коломойського теж вистачає проблем. Історія з ПриватБанком ще не закінчилась і час від часу в інформаційному полі з’являються посили про притягнення до відповідальності тих, хто довів банк до скрутної фінансової ситуації. Та й схоже до футболу Коломоський охолов. Минулого року на грані зникнення була луцька "Волинь". Нині стоїть питання по дніпровському "Дніпру", яке має мільйонні зобов’язання у іноземній валюті. Якщо їх не вирішити, то команду можуть викинути з прем’єр-ліги. У справи львівських "Карпат" Ігор Валерійович взагалі не втручається: там повноправний господар Димінський.
Що ж до Ігоря Суркіса, то самотужки він теж не тягатиметься з Павелком. Оскільки в такому випадку існує загроза, що проти нього об’єднаються решта конкурентів. Нагода поквитатись для них майже ідеальна.
Щоправда зараз можна бачити інформаційні атаки на нинішнього президента ФФУ саме збоку ресурсів пов’язаних з Суркісами. Однак це скоріш за все підвищення ставок перед конгресом. Григорію Суркісу продовжили повноваження віце-президента УЄФА на два роки. Потім – перевибори. Щоб мати змогу брати в них участь йому потрібна якась активна посада в ФФУ. Очевидно Павелко і Суркіс можуть домовитись. Один отримаєє посаду президента ще на чотири роки, а інший титул віце-президента і можливість переобратись на посаду в УЄФА.
Але залишається питання: до чого тут Рівне?
Червоно-чорний слід
Минулого разу Андрій Павелко висувався від дніпропетровської федерації. Власне там він провів все своє свідоме життя. Але цього разу вирішив балотуватись на посаду президента від рівненської. Вочевидь це перш за все пов’язане з Олексієм Хахльовим, з яким у Павелка склались хороші стосунки. Власне без допомоги президента ФФУ рівненський "Верес" не взяли б у 2015 році до професійного футболу. Кажуть що лише особисте втручання Андрія Павелка допомогло закрити очі на деякі невідповідності «Вереса» критеріям професійного футболу. Тепер же рівненська червоно-чорна команда стоїть на порозі вже прем’єр ліги. Щоправда Хахльов майже повністю втратив важелі впливу на ситуацію в клубі.
Для футбольної спільноти все що напишу нижче – не новина. Для менш обізнаних, поясню. Ще рік тому переповнений стадіон "Авангард" скандував ім’я президента НК "Верес" Олексія Хахльова. Тепер його ім’я не значиться в програмках і афішах матчів та навіть не називається на стадіоні коли перед матчем оголошується склад команд та керівництво. Зникли з керівництва й ті, хто будували клуб від самого початку.
Євген Донцов, Володимир Чирков, Анна Радько, Артем Наавгуст, Ірина Теслюк всі вони зникли зі стадіону коли з’явився нинішній генеральний директор "Вереса", львів’янин Ігор Дедишин. Грамотно провівши "зачистку" місцевої команди і завівши до клубу своїх зі Львова, він швидко навів контакт з міським головою Володимиром Хомком та позбавив впливу Олексія Хахльова. Тепер у "Вересі" Ігор Дедишин повноправний господар. Однак схоже Хахльов вирішив не здаватись.
На мій суб’єктивний погляд, для Хахльова, вся ця історія з переобранням, це ще й спроба повернути собі вплив на "Верес". У ситуації повного перезавантаження керівництва ФФУ будуть перезавантажуватись й віце-президенти. Навряд чи Павелко пропустить нагоду позбавитись від людей, яких йому нав’язали групи впливу на минулих виборах. Не виключено, що на одну з цих посад прицілився Хахльов. В разі обрання віце-президентом у нього з’являється можливість перезавантажити ситуацію з "львівськими". Ігнорувати одного з віце-президентів ФФУ навряд чи наважаться.
На підтвердження мого припущення ще дві деталі. Після того як під час революції Хахльову спалили "Мерседес" представницького класу, він донедавна їздив на "Тойоті Камрі" і переважно був на Рівненщині. Тепер же він все частіше у столиці і знову пересів на "Мерседес" представницького класу. Як то кажуть: понти в столиці мають значення.
Як би там не було, але навряд чи голова бюджетного комітету Верховної ради, президент ФФУ їхав за 320 кілометрів просто заради участі у виконкомі обласної федерації, щоб в переддень паски не заставили прибирати в хаті.
Олексій Кривошеєв
