Шизофренія - хвороба дивна тим, що недужий нібито будує свою персональну реальність, де діють інші закони, відмінні від законів навколишнього світу. Схоже на цю хворобу страждає частина українського суспільства, а найбільше українські спецслужби. Інакше як пояснити, що в країні, яка воює з правонаступницею СРСР і яка засудила комуністичний режим, нагородами відзначають тих, хто був вірними псами того ж таки режиму.
На очі потрапила новина, про те, що ветеран НКВС, полковник Борис Стекляр нагороджений медаллю за заслуги. Той Борис Стекляр, який у березні 1952 року керував ліквідацією видатного художника, вояка УПА Ніла Хасевича. Його вбили на Рівненщині, неподалік села Сухівці. Тоді Стекляр був капітаном НКВС і палким борцем з "українськими буржуазними націоналістами".
Не так давно, в інтерв’ю російському виданню «Япомню» Стекляр заявив: «Наша беда это вижившие националисты…». Тепер же колишнього «кадебіста» нагородили медаллю, на якій красується тризуб, герб, за який шістдесят років тому він вбивав українських патріотів. Чим керувались в Рівненському Управлінні СБУ коли у 2016 році ініціювали нагородження Бориса Стекляра медаллю «За заслуги», сказати важко.
Але ви уявіть: в той час коли українські вояки, з тризубами на шевронах, і часто під червоно-чорними прапорами, воюють проти окупантів на Донбасі, колишньому «кадебісту» вручають медаль з тризубом. У мене це не вкладається в голові. Хіба можливо було б, щоб наприклад, офіцера Вермахну нагородили орденом «Червоної зірки»? Чи скажімо якогось героя Радянського Союзу – нацистським залізним хрестом? Не уявляєте? Я теж. А от в Україні, це можливо.
Вбиті Ніл Хасевич (праворуч) та два його охоронці. Їх тіла кілька днів лежали біля будівлі НКВС в Клевані, а потім зникли. Місце захооронення досі не відоме.
Тепер на 9 травня Борис Стекляр може гордо почепити на мундир офіцера НКВС, поряд з георгієвською стрічкою й медаль з хрестом і тризубом. Загиблі вояки УПА перевертаються в своїх безіменних могилах.