- 30 років своєї педагогічної діяльності я присвятила методичній службі освіти міста Рівного і можу з впевненістю стверджувати, що високопрофесійний, обізнаний із сучасною психолого-педагогічною наукою, творчий, толерантний, ініціативний методист може стати справжнім наставником, порадником і другом вчителя, - розповідає Олеся Пасічник.
У кінці грудня 2017 року виповнилося 50 років від того часу, коли наказом № 989 за підписом тогочасного завідувача міським відділом освіти Мачуського Андрія Прокоповича було створено методичний кабінет. Його завідувачкою призначили мою вчительку хімії СШ № 12 Майор Ольгу Якимівну. Відділ освіти та методкабінет у той час розташовувались у приміщенні теперішнього міськвиконкому на площі Магдебурзького права.
Із 1969-70 навчального року методистом була переведена заступник директора 8-річної школи № 17 Томчук Ніна Іванівна, яка з вересня 1974 року стала завідувачкою методкабінетом, попрацювавши на цій посаді до 1992 року.
Учителі залучались до проведення семінарів, інструктивних нарад, відвідували всесоюзні, республіканські та обласні заходи. Централізовано почали передплачуватись психолого-педагогічні видання, які поповнювали бібліотеку методичного кабінету. У місті працювала міська фільмотека, у якій вчителі-предметники брали фільми для проведення уроків. Всі педагоги проходили курси кінодемонстраторів.
У 80-ті роки більшість шкіл переходять на кабінетну систему навчання. У 9-10 класах запроваджується виробниче навчання, у процесі якого школярі здобували певну спеціальність.
У 1983-84 роках у місті функціонувало 28 шкіл: з них – 21 середня, 3 – восьмирічні, 3 – вечірні та одна – очно-заочна. Штат із 5 методистів організовував роботу 24 міських та 21 міжшкільних методичних об’єднаньвчителів-предметників, 23 школи передового педагогічного досвіду. У цей же рік 212 вчителів пройшло першу атестацію. 4 отримали звання «вчитель-методист», 8 – «старший вчитель».
Посилювалась і без того надмірна ідеологізація та русифікація шкільництва. Засідання будь-якої методичної структури вимагало включення питання вивчення матеріалів партійних документів. Але присутність у штаті методкабінету творчих, ініціативних освітян і у той період дозволила зробити процес підвищення професійної майстерності вчителів цікавим і змістовним. У школах впроваджуються так звані тоді активні форми проведення уроків: семінари, диспути, «круглі столи».
Із 1985 року відбуваються перебудовні зміни у суспільстві. В Україні піднімається хвиля національного відродження. Зміни в суспільстві зумовили зміни в освіті.
У 1988 році у місті створюється Товариство шанувальників української мови – правонаступник «Просвіти», членом правління якого стала і я. Це був складний і тривожний час.
У 1989-90 навчальному році при методичному кабінеті організовуємо Університет народознавства, активними лекторами якого стали науковці Марія Немиро та Степан Шевчук.
З 1996 року в області започатковується така форма робот з підвищення рівня професійної майстерності вчителя як «педагогічний десант». Учасниками десантів упродовж майже 20-ти років були переважно кращі вчителі міста, які проводили уроки для сільських учнів. Ми побували у Сарненському, Зарічненському, Дубровицькому, Володимирецькому, Костопільському та Дубнівському районах.
Триває розбудова національної школи. Якщо у 1991-1992 н.р. п’ята частина учнів шкіл міста навчалась у російськомовних класах, то у 1998-1999 н.р. таких школярів стало удвічі менше. Методичний кабінет один рік очолює Тарас Стацюк, якого замінила заступник директора з початкової ланки ЗОШ № 23 Катерина Сичик. Багато ініціатив реалізовувалось при Світлані Богатирчук, яка довгий час опікувалась освітою міста як начальник управління освіти і заступник міського голови. У школах розпочалось вивчення двох іноземних мов. При вечірній школі стали діяти недільні класи з вивчення польської мови. Запроваджується латина в гімназії, вивчається чеська, словацька мови у ЗОШ № 26, 27.
1997-1998 навчальні роки ввійшов в історію освіти Рівного особливим рекордом: навчалась найбільша кількість учнів – 36938! Рекордна кількість вчителів працювала у школах у 1999-2000 навчальному році – 2789!
У 2003-2004 навчальному році всі школи міста перейшли на українську мову викладання.
З 1999 по 2013 рік мені довелося очолювати методичну службу міста. Упродовж клопіткої багаторічної роботи було створено команду однодумців та професіоналів, результатом діяльності якої стала дієва комплексна система методичного супроводу навчально-виховного процесу. У 2008 році започаткував роботу перший в Україні Акмеологічний комплекс, керівником якого став професор, доктор наук Степан Пальчевський. У 2009 році за сприяння тодішнього начальника управління освіти Віталія Новака відкрито музей освіти міста.
Про кожного із своїх колег, з якими пропрацювала кілька десятків літ можна багато сказати хороших слів. Усі аспекти дошкільного виховання були у полі зору методистів спочатку Лідії Солімчук, а потім Лариси Лукашук. Оптимальну структуру роботи з педагогами-виховниками створювали методисти Мирослава Косарєва, Любов Гуменюк, Наталія Іванець, Людмила Грекул,Наталія Будько, Іван Іщук, з вчителями початкового навчання – Лідія Іванова, Віра Макарчук, Ольга Мельничук, Тетяна Пучко. З вчителями географії – Марія Васільєва, хімії і біології – Руслана Федорчук і Тетяна Остафійчук. Творчістю відзначалась робота методистів з української мови та літератури Ірини Варави, Наталії Подранецької. Їх традиції продовжували Мирослава Жовтан, Галина Коломис. З учителями математики працював Тарас Стацюк, який передав естафету творчих справ Ларисі Гуменюк. Чітку систему курсової перепідготовки створив Олег Осьмінін Методичну роботу з бібліотекарями започаткувала Ніна Волянська, бібліотекар методкабінету. Кілька років заступником завідуючого методичного кабінету була пунктуальна, досвідчена Наталія Волошина. Вчителями музичного мистецтва опікувались Тетяна Леус та Оксана Матюшенко. Питаннями ЗНО займається Петро Бабійчук. Досвідчені професіонали багато років працюють у методичному кабінету і дотепер, це – Тетяна Грещук, Юлія Кінжалова, Тетяна Крівцова, Віктор Ключник, Наталія Букша. Вони створили цілісну систему організації методичної роботи з педагогічними кадрами у місті, досвід якої неодноразово був визнаний кращим в області.
Упродовж багатьох років у методичному кабінеті працювали досвідчені управлінці, які набували підготовку і ставали керівниками-науковцями. Так, Катерина Сичик стала заступником начальника управління освіти, очолювали заклади освіти міста Марія Васільєва, Тетяна Остафійчук, Людмила Поліщук, Валерій Тищук. Директорами шкіл працюють дотепер Наталія Іванець, Михайло Бєлік, Тетяна Кухарчук, яка захистила кандидатську дисертацію з педагогіки. Кандидатом наук стала і Лідія Іванова. Переможець конкурсу «Учитель року», постійний учасник педагогічних десантів Олег Желюк теж здобув кандидатський ступінь.
Методична служба – це не тільки працівники методичного кабінету, а і директори і заступники директорів, які розуміли значення зростання професійної майстерності педагогів та його вплив на рівень навчальних досягнень учнів. Цікава робота проводилась в кінці навчального року із заступниками директорів: методичні посиденьки, свобода слова, методичний олімп, методичні п’ятірки. З директорами побували у закладах освіти Франції, Чехії, Росії, Києва, Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Коломиї та районів області.
За тридцять років, відданих методичній службі, було багато зустрічей, відкриттів, пізнання нового, поразок і перемог. На відстані часу йде переоцінка багатьох речей, подій, і тому колишні працівники Рівненського міського методичного кабінету часто зустрічаються у музеї освіти, щоб пригадати, поділитися думками, поспілкуватися. Ці зустрічі з ветеранами педагогічної праці проходять за підтримки міської організації профспілки працівників освіти міста, яку очолює Зінаїда Засєкіна. У полі зору наших профспілчан ветерани-освітяни: директори шкіл, їх заступники, вчителі-предметники, заслужені вчителі, учасники бойових дій, завідувачки дошкільних закладів.
12 квітня 2018 року у музеї освіти Рівного відзначали 50-річчя створення методичного кабінету. Серед почесних гостей – Світлана Кирилівна Богатирчук-Кривко, заступник голови ОДА. У дружньому родинному колі з теплом згадували спільно прожиті роки, здобутки, розчарування, досягнення.
Із півстолітнім ювілеєм вас, дорога методична родино!
Олеся Пасічник, заслужений працівник
освіти України, директор народного
музею освіти м. Рівного
