На закритій для ремонту вулиці Макарова у дві пилки ріжуть тридцятирічні дерева, які хоч трохи захищали мешканців багатоповерхівок від шуму і дорожньої пилюки.
- Часом приходять люди сваритися з виконавцями цієї чорної роботи - згадайте, на могильних пам'ятниках зображають зламану березу як символ передчасно обірваного життя. Відчуття дуже пригнічуюче. Кажуть, що земля у нас під вікнами належить Укравтодору. Кажуть, буде гарна велосипедна доріжка. Але чимало тутешніх мешканців, дивлячись з вікна на оновлену трасу і красиво погримуючі великогабаритні вантажівки ще довго згадуватимуть, як цвіли батьківські вишні і радували затінком та зеленню берези, як пишалися червоним намисто горобини, як між людьми і трасою із найбруднішим у місті повітрям була природна сторожа... - пише журналістка, яка живе на цій вулиці Ольга Корнійчук.
- Світлана Горошко на скільки цінна берізка і за скільки років виростає в доросле дерево? Віталій Герман це не надто жорстоко? Дерево це ж не гараж! Я плачу, а ці берізки вже не заплачуть ні навесні, ніколи. Я направду тут живу? - пише директор Міського будинку культури Ольга Стельмах.