Найкращий бомбардир цьогорічного розіграшу Екстра-ліги розповів про свою адаптацію в чемпіонаті України, виклик у збірну і гойдалки, які переслідують «Кардинал-Рівне».
– Чи ти думав колись про потрапляння в Екстра-лігу до цього моменту?
– До студентських років я займався футболом і завжди мріяв грати на високому рівні саме в нього. Потім познайомився з футзалом. Мені сподобалось ,тому що гра досить динамічна і багато роботи з м’ячем. Тим паче, що нас тренував найтитулованіший тренер України, який від нас вимагав віддачі як від професіоналів. Через це було бажання тренуватися і рости як гравець.
– З якими складнощами довелося зіштовхнутися, коли ти перейшов з «вишки» Києва одразу на рівень Екстра-ліги?
– Рівень Вищої ліги Києва достатньо високий, тому з особливими труднощами не зіштовхнувся. Було трохи складно в плані психології на початку сезону, але з кожною грою додавалося впевненості.
– В чому, на твою думку, криється таємниця успіху «Кардиналу-Рівне» у першій половині сезону?
– По-перше, бажання. Команда достатньо амбіційна, кожен гравець викладався на всі 100, а інколи і на всі 200. По-друге, правильний підхід Станіслава Олександровича до передсезонної підготовки і кожної гри в цілому. По-третє, шалена підтримка наших уболівальників, які щиро переживають за команду. На мою думку, в Екстра-лізі небагато команд можуть похизуватися такою підтримкою. На деяких виїзних матчах підтримка у нашої команди була сильнішою, ніж у команди, як грала вдома.
– Як вважаєш, чому команда потрапила у таку затяжну кризу?
– Під час чемпіонату на нас почали налаштовуватися більш серйозно, адже на початку вважали, що в цьому сезоні «Кардинал-Рівне» не зможе нав’язати боротьбу більш досвідченішим командам Екстра-ліги. Після декількох невдалих матчів ми загнали себе в психологічну яму, а досвіду як з неї вилізти немає. Кожен матч нам дає певний досвід. Головне - робити правильні висновки і рухатися далі.
– Станіслав Гончаренко казав, що на тебе приходив виклик у збірну на матчі з Португалією, але через пошкодження ти не поїхав. Що ти відчував в той момент? Все-таки другий раз у збірну можуть і не покликати.
– Бажання поїхати, звичайно, було, але було і розуміння, що це збірна і потрібно бути готовим на 100% .
– Що відчув, коли дізнався про виклики на Францію і на Чехію?
– Відчув, що на правильному шляху і отримав додаткову мотивацію працювати над собою.
– Що тебе найбільше вразило у розташуванні збірної?
– Організація на дуже високому рівні, починаючи зі збору команди і завершуючи поверненням до України.
– Тренерський штаб збірної проводив з тобою якісь індивідуальні бесіди? Які завдання перед тобою ставили тренери у першому і другому матчах збірної?
– Тренерський штаб приділяв більше уваги побудові загального малюнку гри команди в цілому. Індивідуальні розмови були під час матчів, в них робився наголос на певних моментах гри.
– Як думаєш, за що в цьому сезоні по силам поборотися «Кардиналу-Рівне»?
– На початку сезону стояло завдання потрапити у шістку для того, щоб мати більше ігор з топовими командами України. Ні для кого не секрет, що апетит приходить під час їжі і ми відчули, що нам по силам поборотися за призові місця чемпіонату. Всередині команди стоїть завдання бути серед призерів Екстра-ліги.
