Блог Олександра Аліксійчука
У понеділок президент держави-агресора визнав «незалежність» так званих Л\ДНР. На мою суб’єктивну думку, цими діями, а також іншими різним указами Путіна, Росія повністю перекреслює Мінські угоди, виходить з Мінського переговорного процесу й фактично розпочинає відкриту війну з Україною. Світ повинен негайно відреагувати на такі кричущі порушення світового порядку та миру у Європі так, як і говорили до цього лідери провідних країн світу. Адже будь-який перетин російськими військами визнаного усім світом кордону суверенної України означає військове вторгнення на територію нашої держави.
При цьому, ми повинні чітко розуміти те, що за нас ніхто крім нас воювати не буде. Це факт! Ми повинні розраховувати лише на себе, на нашу сміливу та відважну націю та свою потужну армію у питанні захисту наших кордонів і територій. Тепер ми побачимо чого дійсно вартують слова наших партнерів: просто на словах чи справді на ділі вони справді турбуються за безпекову ситуацію не лише в Україні, а й у Європі та у цілому світі.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголошує: «Від реакції світу залежать подальші дії Російської Федерації. Росія повинна переконатися, що коли світ говорить про санкції – він справді готовий їх застосувати». За повідомленнями деяких ЗМІ, в цей час, очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель каже, що немає повномасштабного вторгнення і відповідно не йде мова про застосування жорстких санкцій. Для мене незрозумілим є це бажання деяких європейських лідерів не бачити очевидних речей. Або ж це небажання сваритися з однією з найбільших за розміром, напевне, країн світу. Проте врешті потрібно визначитись: біле – це біле, а чорне – це чорне! Нам не потрібна ця імітація великої любові, нам потрібне чітке визначення країнами-партнерами : вони хочуть сьогодні мати монстра в особі Російської Федерації, яку самі ж підживлюють своїми ресурсами чи хочуть мати мир у світі та мир у країні, яка фактично знаходиться у центрі Європи.
Я вважаю, що це прагнення, сповідувати політику умиротворення агресора, у 2021 році може і вже призводить до тих наслідків, які ми мали у 1939-ому році. Усі мовчали і про Чехословаччину, і про Австрію, і про Польщу – врешті отримати 5 років кривавої війни. А наша війна триває вже восьмий рік!
Зараз у парламенті ми повинні говорити про безпекову та економічну складову країни. Адже навіть у такому стані економіка держави повинна працювати, тому що не буде працювати економіка – люди будуть невпевнені у безпеці у власній країні, ми не матимемо ресурсів для того, щоб наша армія мала усе необхідне забезпечення для того, щоб боронити наші кордони.
У цій ситуації, в якій ми зараз знаходимось варто розуміти, що ми повинні зберігати спокій і кожен повинен робити свою роботу. Кожен на своєму робочому місці: люди повинні працювати на своїх робочих місцях (аграрії в полях, виробничники на підприємствах, будівельники на будмайданчиках), а законодавчий орган – ухвалювати закони. І пам’ятайте: Збройні Сили України стоять на сторожі наших кордонів!
Ми сильні, коли ми єдині!
