Сьогодні, 3 липня, в Рівному на Театральній площі мали встановити меморіальні знаки жертвам нацизму. Але подію скасували через митників.
Бо вони з невідомих причин вирішили затримати, так звані, камені спотикання.
Нагадаємо, що камені спотикання мали встановити таким жертвам нацизму:
Володимир Мисечко народився 1903 р. в селі Вовкошів Рівненської області. Богослужіння проводив українською мовою, виступав проти ополячення, підтримував українську національну культуру і українське просвітнє слово. Після початку радянсько-німецької війни, 23 червня 1941 р. неподалік Різдво-Богородицького храму освятив символічну могилу на вшанування пам’яті кількох тисяч невинно розстріляних енкаведистами бранців луцької в’язниці.
Відмовився співпрацювати з окупаційною владою, зокрема — закликати мирян добровільно їхати на роботу до третього Рейху. Оскільки його позиція загрожувала арештом, церковні ієрархи перевели В. Мисечка з Горохова у Рівне, де він отримав сан протоієрея і був призначений владикою Платоном третім священиком у Свято-Воскресенському соборі.
У жовтні 1943 р., спільно з представниками української інтелігенції та духовенства, протоієрея В. Мисечка заарештовано. Зазнав тортур у рівненській в’язниці. 15 жовтня 1943 р., разом з 33 іншими в’язнями цієї тюрми, розстріляний у кар’єрі с. Видумка.
Місце встановлення каменя спотикання — вул. Соборна, 39 (біля входу у Свято-Воскресенський кафедральний собор).
Яків Сухенко. Інженер, направлений до м. Рівного з УРСР у 1939 р. Він рятував євреїв у роки Другої світової війни (зокрема, рівнянок Варвару і Міру Барац) в Рівному. Іншим неперсоніфікованим жертвам нацизму Яків Сухенко і його товариш Іван Шевченко допомогли виїхати в Київ. Там усі вони були викриті і розстріляні.
Нещодавно у Державному архіві Рівненської області вдалося знайти його реєстраційні дані періоду окупації. Зокрема, встановлено дату народження Праведника (1910 р.) та місце його проживання у Рівному — вул. Студенна, 19-АВ (колишня вулиця Гайдара, нині — провулок Ігоря Волошина). Він був розстріляний нацистами за допомогу жертвам Голокосту у Києві 1943 року. У 1983 р. Якова Сухенка було визнано Праведником народів світу.
Місце встановлення каменя спотикання — біля будинку за адресою провулок Ігоря Волошина, 19 а.
Сім’я Круликів (жертви Голокосту у м. Рівне):
— Яків Крулик (Якоб Крулик). Вчитель школи «Тарбут» у Рівному. Дата народження — 1899 р. (м. Львів).
— Рахель Крулик. Дата народження — 1937 р. (м. Рівне). Донька Якова Крулика.
Загинули 1942 р. Жертви Голокосту у м. Рівне. Щоб не бути жорстоко вбитими нацистською окупаційною владою, знайшли порятунок у смерті. Надпис на меморіальному знаку — «Порятунок у смерті» — є універсальним на каменях спотикання для всіх тих жертв Голокосту, які знайшли для себе суїцид єдиним виходом із безнадійної ситуації. Детальнішу інформацію про сім’ю Круликів можна знайти у спогадах рівнянки, яка пережила Голокост, Хаї Мусман («Город мой расстрелянный»).
Місце встановлення каменів спотикання — біля будинку за адресою: вул. Соборна, 96 (між вулицями Петлюри та Поштова).
Зузанна Гінчанка. Народилась у 1917 році у Києві, розстріляна нацистами у 1944 р. у Кракові, поетеса. Після закінчення гімназії у Рівному навчалась з 1935 року на гуманітарному факультеті Варшавського університету, беручи одночасно активну участь в літераторському житті.
Гінчанка є автором гострої та влучної політичної сатири, часто антифашистського прямування (Полювання, Преса, Прачки), а також зокрема сатири власного середовища (Балада про критиків, що риються в поезії). Зузанна Гінчанка була закатована гітлерівцями. В одному з останніх віршів (1942) Non omnis moriar вона розмістила шокуючий образ власної долі.
