У четвер, 15 червня 2017 року у інформаційно-освітньому просторі ІnfoHUB (вул. Словацького, 3-А) громадська організація «Антикорупційний моніторинг» презентувала дослідження «Бюджетна прозорість, ефективність використання бюджетних коштів, проведення закупівель об`єднаних територіальних громад Рівненської та Закарпатської областей».
- Ми проаналізували бюджетну прозорість, ефективність використання бюджетних коштів, проведення закупівель у 9 ОТГ. Для оцінки відібрали громади, які відрізняються за часом створення, чисельністю населення, загальною кількістю населених пунктів, рівнем доходу бюджету, що дозволило зробити широкий зріз проблематики роботи ОТГ. Тому ми дослідили фінасові справи Бабинської, Клесівської, Млинівської, Смизької, Радивилівської, Деражненської ОТГ на Рівненщині, Вільховецької, Полянської, Тячівської ОТГ на Закарпатті, - розповів керівник ГО «Антикорупційний моніторинг» Юрій Дюг. - Бюджетну прозорість об'єднаних територіальних громад оцінювали за 19 критеріями, у кожному з них ОТГ отримала оцінку «відмінно», «задовільно», «незадовільно». Крім того, кожна громада отримала загальну оцінку прозорості та публічності. Прикметно, що попри прискіпливі та високі критерії значна частина ОТГ продемонструвала якісний рівень відкритості бюджетних рішень, витрачання коштів, залучення громадськості до процесу ухвалення фінансових рішень. Частина з них відкрита до бюджетних та економічних інновацій більше навіть чим міста обласного значення та обласні центри. Однак не ідеально у громад відбувається боротьба та запобігання корупції. За короткий період дві ОТГ вже встигли потрапити в епіцентр гучних корупційних скандалів та кримінальних розслідувань правоохоронних органів. За даними лідером є Клесівська ОТГ. Це єдина з досліджуваних, де власні ресурси перевищують державні субвенції.
Дуже важливим моментом у роботі ОТГ на думку консультанта із бюджетних питань «Офісу реформ» Людмили Кушнер є і соціально-економічних розвиток населених пунктів.
- Зараз громади мають значний виклик – мають розробити або оновити свої стратегії соціально економічного розвитку. Вони мають бути дієвими і ефективними, містити конкретні речі, а не буди просто декларативними паперами. Треба розпланувати всі заходи, капітальні ремонти на значний період часу, отримати «добро» на такий розвиток від мешканців громади. Тоді залучати кошти на розвиток ОТГ стане набагато простіше, - зауважила Людмила Кушнер. - Соціально-економічний розвиток включає в себе і покращення функціонування бюджетних установ, і інфраструктуру. Це суттєво відчутно, наприклад, у Миляцькій громаді. До речі, там побудували спорткомплекс ангарного типу. Вся бригада, яка працювала на об’єкті, зареєстрована у громаді. І, відповідно, всі податки йдуть у бюджет ОТГ. Також громади купували енергозберігаючі твердопаливні котли, які фактично окупили себе за опалювальний сезон. Але всі ці питання обговорюються з місцевими мешканцями, на виконкомі.
За словами заступника голова Рівненської обласної державної адміністрації Ігоря Тимошенка фінансова децентралізація вносить свої корективи і у роботу виконавчих органів влади на рівні районів. Зокрема іноді виникають і непорозуміння між бюджетами районів та ОТГ з приводу фінансування районних медичних чи навчальних закладів. Але це робочий процес і вирішення знаходять. Головне, на думку Ігоря Тимошенка, що мотивація розвиватися, ефективно витрачати кожну копійку у ОТГ на порядок більша, ніж у звичайних сільських рад. Вони вчаться новому, вони працюють над написанням нових проектів, навіть незважаючи на брак кадрів.
Важливим етапом розвитку об’єднаних громад є й залучення мешканців до ухвалення та реалізації бюджетних рішень. Так вважає координатор громадянської мережі «Опора» Андрій Токарський:
- Допомагати керівництву громади у цьому можуть громадські консультації у різних формах, бюджети участі. Треба лишень зрозуміти, що той же бюджет участі – це не для гарної картинки чи піар. Мовляв ми впровадили, щоб всі бачили. Такий інструмент має на меті більше просвітницьку мету, щоб мешканці бачили як витрачаються їхні кошти, самі долучались до розвитку громади, вивчали елементи бюджетного процесу.
За підсумками дослідження громадська організація «Антикорупційний моніторинг» сформувала перелік рекомендацій для збільшення бюджетної прозорості, ефективності використання коштів, боротьби з корупцію об’єднаних територіальних громад :
- Чимало керівників досліджуваних ОТГ недооцінюють важливість оприлюднення бюджетних рішень на офіційних сайтах . Мовляв, хто їх буде читати. Це переконання помилкове. Наявність електронних рішень у вільному доступі дозволяє будь-якому громадянину переглянути фінансові показники ОТГ, ознайомитися з усіма особливостями витрачання грошей. Це суттєво збільшує рівень довіри до місцевої влади та дозволяє уникати конфліктів, скандалів та безпідставних звинувачень. Оприлюднення рішень на офіційний сайтах стосується і всіх бюджетних програм із додатками та поясненнями. До того ж, публікувати рішення потрібно регулярно з дотриманням всіх визначених законом термінів.
- Новітні інтерактивні сервіси («Відкритий бюджет» та інші) не данина моді, а зручний інструмент донесення інформації про використання бюджету громади до всіх груп населення. Зрозуміла форма подачі збільшує рівень розуміння та довіри до ухвалених бюджетних рішень.
- Два роки тому новинкою стало і запровадження у місцевих громадах бюджету участі. Чи не найбільше досвіду в цьому українські міста переймали у Польщі. А на першому етапі «Громадській бюджет» запроваджували обласні центри, міста державного значення. У таких населених пунктах бюджет участі показав позитивну динаміку залучення мешканців до розвитку власної маленької батьківщини. Наступним етап має стати запровадження «Громадських бюджетів» у об'єднаних територіальних громадах, адже зараз вони є вітриною децентралізації. Крім того, у невеликих ОТГ запровадження бюджету участі не потребує великих зусиль та матиме більший ефект через згуртованість мешканців.
- Для збільшення фінансової спроможності ОТГ не менш важливо мати результативну стратегію, визначити пріоритети розвитку населених пунктів. Це не тільки показник для міжнародних фондів та державної влади, а й дорожня карта наступних економічних кроків громади. Важливим є і здобуття досвіду створення та реалізації проектів соціально-економічного розвитку. Не менше значення мають і пріоритети у витратах бюджету розвитку. Адже розвивати необхідно ті позиції, які сприятимуть діловій активності, збільшенню кількості мешканців населених пунктів ОТГ. Це разом із прямими фінансовими відносинами з державним бюджетом та більшими відрахуванням податку з доходів фізичних осіб стане потужним стимулом для економічного розвитку ОТГ. Більше «живого» бізнесу, працюючих людей – більше податків, а отже коштів на розвиток територій.
- Важливим є своєчасне проведення закупівель і їх публічність. Бо користуватися системою «Прозоро» замало. Максимальна популяризація планованих закупівель стане запорукою залучення до участі в торгах більшої кількості підприємств. А конкуренція, як відомо, - одна з передумов якості. Крім того, головам ОТГ варто звернути увагу і на використання системи «Прозоро» у проведенні допорогових закупівель.
Офіційні коментарі
Тетяна Коханевич, заступниця голови Клесівської ОТГ:
- Бюджетні рішення обов’язково повинні бути оприлюднені. Це дуже важливо. Адже населення має знати, як спрямовуються кошти, щоб не було пліток, мовляв, півбюджету йде на утримання апарату, влаштування свят, а на бюджетні установи залишаються мізерні гроші. Люди повинні орієнтуватися,наприклад, у тому, які суми йдуть на оплату за спожиті енергоносії, на заробітну плату, тобто на захищені статті видатків, скільки коштів спрямовується на розвиток громади. Це ж стосується і програм місцевого значення. Мешканці цим цікавляться і депутати у нас доволі дієві.
Питання щодо збільшення власних бюджетних надходжень дуже болюче. В першу чергу, мова йде про легалізацію робочої сили. Зараз ми докладаємо всіх зусиль, щоб налагодити співпрацю з місцевими підприємцями. Мова не йде про накладання штрафів чи ще якихось санкцій, а, швидше, про пробудження свідомості. Адже податки, які вони сплачують (маю на увазі ПДФО), йдуть у місцевий бюджет. Це ж стосується і акцизного податку, левова частка якого наразі втрачається. Ну і ще одним напрямом, за рахунок якого можуть збільшуватися власні бюджетні надходження, є плата за землю. Але ми в цій ситуації зв’язані по руках і ногах, оскільки Верховна Рада не ухвалила законопроект про управління землями за межами населених пунктів. Наразі рішення щодо таких ділянок приймають адміністрації.
Важливим для ОТГ є і соціально-економічний розвиток. Тож робота над проектами даного напряму – в пріоритеті. На сьогодні ми вже розробили план соціально-економічного розвитку на 3 роки. Але це, відверто кажучи, не зовсім задовольняє. Тому вже в червні наш представник поїде в Київ на навчання з розробки стратегії розвитку ОТГ. Це справді вагомий документ. Він більш ґрунтовний і є базовим для соціально-економічного розвитку.
Крім того, Клесівська ОТГ планує запроваджувати бюджет участі. Щодо системи «Прозоро», то порогові закупівлі ми здійснюємо тільки таким чином. А з допороговими були прецеденти. Так, ми закуповували через «Прозоро» класні журнали, а папір там виявився «папірусним». Така ж ситуація була з партами. Тобто є суттєві питання до якості. Тому тепер, за потреби, ми пишемо листи до наших підприємців і просимо подавати свої цінові пропозиції.
Олег Гречич, голова Бабинської ОТГ:
- Оприлюднювати бюджетні рішення і програми у відкритому доступі необхідно. Але наскільки це важливо з погляду інтересу громадськості – мені сказати складно. Частина мешканців справді цікавиться даними питаннями, а частина ставиться до цього байдуже.
Ну а щодо власних бюджетних надходжень, то найбільшу їх частку становить оренда землі.
Важливим є і соціально-економічний розвиток громади. У нас є досвід реалізації проектів у цьому напрямі. Але зараз такі ініціативи треба планувати не на один рік, бо ми не зможемо все втілити, та й коштів не вистачить. А у всіх проектних конкурсах брати участь нереально, та й із системою «Прозоро» ми просто не встигнемо цього зробити.
Взагалі закупівлі і так проводилися прозоро. Адже без казначейства ми не працюємо. Крім того є контролюючі органи, які здійснюють перевірки. Натомість робота у системі «Прозоро» - це додаткове навантаження для наших працівників. До того ж, я знаю, що виробник не завжди може виграти тендерну процедуру через цю систему.
Ну а щодо бюджету участі, то він наразі не запроваджений і таку можливість ми поки що не обговорювали.
