— Олег Миколайович, вітаємо вас зі здобуттям Кубку міського голови в Івано-Франківську! Збори закінчилися, кубок у вас. Коротке резюме по другому збору, який команда провела у минулі два тижні.
— Якщо в цілому брати, звичайно, ми задоволені тими зборами, які провели. Умови, погода і якісні спаринги. І звичайно, ми їхали на турнір та ставили перед собою завдання виходити на кожний матч та здобувати перемогу. І це дуже добре, що ми здобули кубок на проміжному етапі. Але з другої сторони, не хотів би, щоб була ейфорія від цього. Це проміжний етап і підготовка ще триває, тому дуже важливо нам зберігати командне відношення до підготовчого процесу, щоб правильно підготуватись до весняної частини чемпіонату.
— Ви їхали на турнір з ціллю використати можливість тренування боєм?
— Ми знали, що суперники будуть з нашої групи. Ми надіялися, що ми вийдемо з групи, хоча було важко. Але ціль, яку ми ставили – зіграти у плей-офф з хорошими суперниками, ми виконали. Знали, що в іншій групі грає Калуш, Минай, наші прямі конкуренти. Тому хотіли на цьому етапі перевірити себе і задоволені цими спарингами.
— З ким було грати найважче на цьому турнірі?
— Я би виділив першу гру з Прикарпаттям. По-перше, це була перша гра після довгої паузи. По-друге, ми тільки приїхали у Івано-Франківськ та нажаль у нас не було багато часу для підготовки. Ми буквально ввечері зробили вечірнє тренування після дороги, а також тренування зранку перед грою. Тому нам ця гра в усіх аспектах була важкою.
— Один з рівненських вболівальників, який був в Івано-Франківську та дивився за матчем з Прикарпаттям сказав, що Верес мав вигравати 5:1. А програли 1:2. Це неправильна характеристика цього матчу чи чогось не вистачало?
— Я все-таки думаю, і це моя точка зору, що це неправильна характеристика матчу. Якщо в цілому брати, Прикарпаття виглядало краще і напевно по праву виграли цей поєдинок. Хоча, нічийний результат був до кінця. Так, при рахунку 1:1 у нас були моменти, які ми могли реалізувати, але ще раз повторюся, на той момент Прикарпаття виглядало все ж таки якісніше. Зробили висновки після цієї гри і вже наступні матчі були набагато якісніші.
— В поєдинку з Калушем було видно, що Верес сильніший і дуже часто Калуш не міг навіть пройти центр поля, а матч з Минаєм був інший. Неодноразово голкіпер Вереса виручав команду.
— Так, з Калушем ми мали перевагу, що і вилилося у підсумковий результат. Що стосується Минаю, то це вже був 5 матч за 9 днів. Інтенсивність дуже висока і враховуючи, що у нас були травмовані, то на останню гру було заявлено всього 13 польових гравців. Навантаження, в основному, випало на одну групу гравців. Особливо останні три матчі. Тому, ми не були свіжі – це однозначно. І по ходу матчу, ми останні 15 хвилин грали у десятьох. Один гравець вимушено покинув поле і складалося враження у вболівальників, що ми віддали ініціативу та грали другим номером. Десь воно так і було. Друга складова цього матчу це, все-таки, рівень Минаю і ми також це враховуємо. Вони мають якісне підсилення, гравці які пройшли школу Прем’єр-ліги. Вони люблять грати у короткі та середні передачі, і на якісному штучному полі у них це виходить. Але наша організація дозволила нам довести гру до післяматчевих пенальті, де вдача була на нашій стороні. Але знову ж таки, цю вдачу треба заслужити. На рахунок реалізації моментів, так, у нас є проблема з цим. Ми про це говоримо, обговорюємо це всередині команди, пробуємо виправляти це. І на третьому зборі в Івано-Франківську ми над цим аспектом попрацюємо більш детальніше.
— Вже не перший рік обговорюється тема, що в українському футболі є проблема з нападниками. Це проблема у національній збірній, це проблема в топових клубах України, в інших клубах Прем’єр-ліги, Першої та Другої ліги. Чому так і де ці футболісти, які б мали забивати? Є захист, є півзахист, немає атаки.
— Я напевно не буду оригінальним і скажу, що це знову ж таки питання дитячоюнацького футболу, і нажаль у нас такі реалії, що ми мало виховуємо індивідуальностей – гравців, які не бояться брати на себе, люблять ризикувати, мають хороше технічне оснащення. Нажаль, у нас брак цього. Але це коріння у дитячо-юнацькому футболі. Треба міняти систему підготовки.
— Якщо говорити про поповнення, багато гравців повернулося у команду. Не стоїть питання повернути старих гравців, які виступали у минулих сезонах за клуб?
— Так питання не стоїть, але звичайно є перевірені гравці, перевірені часом, перевірені грою та відданістю цій команді. Тому ставка на цих гравців робиться. Я дуже радий, що такі гравці повертаються і ми хочемо виконати поставлену задачу.
— Один час капітаном клубу був Ярослав Рафальський, тепер Борис Орловський. Немає конфлікту двох капітанів у команді?
— Ні, немає. У нас зібрані професіонали, тому це питання навіть не обговорюється.
— Конкуренція двох воротарів. В одному матчі грає один голкіпер, в іншому другий. Навіть в одному матчі грають Бабійчук та Фіяло. Хто з них, на ваш погляд, має бути основним?
— На сьогоднішній день, я не хотів би чітко відповідати на це запитання. У нас йде етап підготовки і якщо брати наш другий збір у Івано-Франківську, то ми старалися давати навантаження, і в тому числі ігрове, рівномірно для всіх гравців. Тому, все тільки через роботу. Ми будемо бачити ближче до чемпіонату, хто займе позицію у воротах.
— Яку характеристику можете дати новим гравцям, які поповнили команду?
— Якщо починати з захисної лінії, то це два центральні захисники – Андрій Гурський та Станіслав Чучман. Вони прийшли з Миколаєва, є хороша школа, досвідчені гравці і тим більше грали в парі досить багато ігор, та в них є ще практика виступів разом у футбольному клубі Рух Винники. Мають досвід і ми надіємося, що вони внесуть якісну та здорову конкуренцію у центральну зону захисту. Це позиція дуже важлива та є системоутворююча. Є молодий лівий захисник Олександр Дударенко, він має хороші якості, пройшов школу Карпат і видно, що він любить грати в атакуючий футбол. Звичайно, є ще над чим працювати. У нас є ще збори і я думаю, що це також якісне підсилення для нас. Валерій Кучеров пройшов через Верес і я думаю, що усі вболівальники знають його сильні якості.
— До речі, коли Валерій Кучеров грав у Вересі разом з Борисом Орловським в центрі поля, то казали, що Валерій більше роботяга на полі і робить багато чорнової роботи і через то менш помітний, менше забивав голів. Чи змінився зараз Кучеров порівняно з тією характеристикою, яка була раніше?
— Це правда. Гравці опорної зони, які виконують чорну роботу, більше у відборі м’яча, роблять правильні тактичні зміщення, то вони менш помітні. Але я надіюся, що ми його діапазон розширимо, щоб вболівальники бачили не тільки захисні дії, а і атакувальні. Гравець технічно дуже сильно оснащений, тому ми Кучерова задіємо і в атакуючих діях.
— Третій збір команди. Де він буде, коли він буде проходити, які задачі ставите на цей третій збір?
— Третій збір також запланований в Івано-Франківську, нічого не міняємо по одній простій причині. Нас повністю задовольняють умови, які там є. Є штучне нове поле, є хороші умови для проживання, і на щастя радує погода. На сьогоднішній день, є домовленість про три спаринги – 9 березня з Буковиною, 13 березня з Нивою Тернопіль та 17 березня з Галичем. Після повернення є домовленість зіграти з командою Малинськ 23 березня, а 30-го зіграємо проти Волині.
— Що означає для вас вигравати трофеї?
— Кожен трофей цінний, тому, що він зв’язаний з перемогами, з позитивними емоціями і мені дуже приємно. Надіюсь, що це моя не остання перемога з клубом. Хоч це і товариський турнір, який пройшов дуже швидко, але ці позитивні емоції, які він подарував – нам потрібні для підготовки до чемпіонату. Через цю призму матчів ми маємо багато інформації, яка нам допоможе правильно підготуватись до офіційних матчів.
Джерело: СпортАрена
