Редакція журналу «Всесвіт» повідомила, що відповідно до рішення редакції та редколегії лауреатом премії «Ars Translationis» імені Миколи Лукаша за 2017 рік став відомий перекладач з Рівненщини Михайло Якубович.
Довідково: Журнал «Всесвіт» – це найстаріший український літературний журнал, який видається з січня 1925 року. Це єдиний український журнал, спеціально присвячений іноземній літературі, культурі, мистецтву і суспільно-політичним акцентам зарубіжних країн. З 1989 року при журналі «Вcесвіт» присуджується щорічна престижна літературна премія «Ars Translationis» («Мистецтво перекладу») ім. Миколи Лукаша, видатного українського перекладача, літературознавця та лексикографа. Премія надається за найкращі переклади й перекладознавчі праці, опубліковані за рік на сторінках журналу.
Він здійснив підготовку спеціального оманського числа «Всесвіту» (№7-8, 2017), переклав українською мовою художні та публіцистичні твори авторів Султанату Оман, пише Острог інфо.
Михайло Якубович – кандидат історичних наук, знаний український сходознавець, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу. Голова Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія». Автор першого повного перекладу смислів Корану українською мовою з арабської, офіційно опублікованого урядовими організаціями Саудівської Аравії і Туреччини, ісламськими організаціями України. Перекладач також низки філософських та доктринальних праць ісламських мислителів (творів Аль-Фарабі та ібн Рушда, уривків з праць Міскавайга, Фахр ад-Діна ар-Разі, ібн Хальдуна, Абдессаляма Йассіна та ін.). Дослідник релігійно-філософської спадщини Кримського ханства. Опублікував кілька монографій та понад 100 наукових розвідок в Україні та закордоном. Учасник багатьох міжнародних наукових конференцій та дослідницьких проектів у США, Польщі, Німеччині, Бельгії, Італії, Саудівській Аравії, Ірані, Туреччині та ін.
- Про премію дізнався від журналістів, уже згодом від редактора пана Дмитра Дроздовського. Направду, це несподіванка, я зазвичай уникаю гонитви за преміями чи якимись титулами, але все одно приємно. Не за себе, а за те, що є інтерес до арабської літератури й східної тематики загалом в Україні. Я працював декілька місяців минулого року над перекладами прози, поезії та інших текстів із Султанату Оман, досвід був дуже цікавим. Принаймні, відкрилися якісь нові смислові обрії, де звичні нам речі мислилися інакше, «в пустельній» парадигмі, назвемо її так. Це було новим навіть для мене, хоча я вже тривалий час працюю над різними арабомовними текстами. Сподіваюсь, будуть і нові звершення в цьому плані, зокрема, вийдуть окремі книжки з перекладами. Та й зараз робота триває, – прокоментував Михайло Якубович.
Сам лауреат зазначає, що хоча українські читачі мають змогу знайомитись із творами, які раніше читали російською чи польською та все ж існує чимало білих плям. Коли йдеться про сучасну арабську літературу, особливо сучасну, яка в ХХ столітті відкрила чимало нових обріїв (у тому числі мала й свого нобелівського лауреата Наджіба Махфуза), то на українському книжковому ринку її практично немає. І тому кожен новий переклад — це фактично ще одне вікно у великий арабський світ. Оманська література, з якою, думаю, вперше знайомиться абсолютна більшість читачів, — явище також дуже цікаве. По-перше, тут набагато слабше відчутна та колоніальна травма, яку можна віднайти в літературних традиціях інших арабських країн, а, по-друге, сам стиль, яким послуговуються оманські літератори, зберіг дуже багато рис класичного арабського слова. Твори, представлені у вибірці для перекладу,— це доробок сучасних авторів, які заслужили визнання як в Омані, так і в інших арабських країнах. Це і п’єси, і поезія, і мемуари, і критичні статті, і невеликі культурні нариси.
Михайло Якубович, також, зауважує, що значної традиції художніх перекладів з арабської в нас, на жаль, допоки не склалося, тому в дечому доводилося виявляти й новаторство (особливо у перекладі поезії, а це завжди надскладна річ, особливо що стосується «класичних» розмірів). Однак оманська література все ж почала говорити й українською.
