Впродовж трьох років у країні впроваджують реформу децентралізації. На добровільних засадах створюють об’єднані територіальні громади. Прогнозують, що до кінця цього року із 1200 населених пунктів, що існують в країні, об’єднається щонайменше половина. Приблизно такі ж прогнози щодо Рівненської області. Експерти радять і місту Рівне пошукати «союзників», бо процес добровільного впровадження реформи закінчується, та й існує загроза, що в майбутньому обласний центр опиниться «затиснутим» між потужними об’єднаними територіальними громадами. Про це пише "Голосно". Негативні та позитивні сторони приєднання навколишніх сіл до міста Рівне днями обговорювали депутати Рівнеради та фахівці з Цетру розвитку місцевого самоврядування.
«Зараз так наоб’єднуємося, що потім не будемо знати, як роз’єднуватись»
Кілька років тому депутати Рівнеради прийняли рішення про те, що місто готове до об’єднання із навколишніми селами. Рішення прийняли, і на тому все скінчилося. Такий собі пакт про наміри лишився припадати пилом у кабінетах чиновників. І поки впродовж трьох років громади створювали ОТГ, Рівне продовжувало чекати.
- Насправді нам треба розробити один спільний генеральний план всієї території: ні на користь міста, ні на користь сіл. Один спільний план. Тоді ця земля буде використовуватися з користю для всієї тієї громади, яка проживає на цій об’єднаній території. Якщо цього не зробити, буде зіпсована ця земля, - зауважує міський голова Рівного Володимир Хомко. Очільник міста говорить, що пропонував на зборах сільських голів в облдержадміністрації об’єднатися з усіма тими громадами, які навколо Рівного, без будь-яких вимог. Але змусити об’єднатися з містом не може, оскільки це – справа добровільна. Є громади сіл, які не проти приєднатися до Рівного. Втім, сільські голови – категорично проти цього.
- Я дивився по телебаченню, як у селі Біла Криниця Рівненського району обговорювали питання об’єднання. З висловів людей бачу, що вони не зовсім розуміють суті того, що має відбутися. Всі їхні рішення і всі їхні вислови – на інтуїтивному рівні. Тобто ніхто розрахунків не дивиться, не вчитується в суть цього об’єднання. Все на інтуїтивному рівні. На жаль. Треба було робити так, як у Польщі у 1997 році: найняли інститут, розробили проект, насильно затвердили і забули про проблему. Поляки розробили проект, як найкраще це зробити, врахували логістику, історію тощо і сказали: «Отак буде і все». Бо зараз так наоб’єднуємося, що потім не будемо знати, як роз’єднуватись, - прокоментував міський голова.
На порядку денному Велике Рівне?
Впродовж трьох років реформування на Рівненщині тричі змінювали перспективний план формування громад Рівненської області. Останній Рівненська обласна рада затвердила 2 червня цього року. Відповідно до нього на Рівненщині в рамках децентралізації мають створити 64 об’єднані територіальні громади, серед яких місто Рівне стане окремою ОТГ.
- Третій рік у нас в державі діє закон про добровільне об’єднання, і на моє глибоке переконання і переконання експертів, процес утворення та життя ОТГ, їх функціонування вже другий рік - виявився успішним. Та разом з тим, на мою думку, процес добровільності рано чи пізно закінчиться. Прогнозую, що у 2018 році. Тож решта громад, які не об’єдналися добровільно, життя змусить об’єднуватися і відповідно до перспективного плану, - розповідає керівник Центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Сивий. – Місто Рівне для свого розвитку потребує територій.
За його словами, ідея про створення так званого Великого Рівне виникла тоді, коли в обласному центрі Волині зіткнулися із першими негативними наслідками творення ОТГ.
- За словами колеги з Волині, місто Луцьк вже на ¾ оточений ОТГ. І по суті обласний центр «затискають» потужні об’єднання. Єдиний шлях, куди спокійно і без перешкод можна розвиватися Луцьку – це об’єднання із селом Гірка Полонка. А з існуючими ОТГ доводиться оформляти стосунки, бо вже виникають питання оплати навчання, виховання дітей із інших ОТГ, лікування тощо. Вже починають виставляти рахунки. Щодо Рівного, то тут можемо мати проблеми із сміттєзвалищем, подібні, як у Львові. Питання будуть і щодо функціонування аеропорту, кладовища, очисних споруд, адже все це знаходиться за межами міста. Тому, обговоривши ситуацію із картографом Назарієм Поліщуком, ми внесли пропозицію створення «Великого Рівного». Ми говоримо про об’єднання Великоомелянської, Обарівської, Городищенської, Шпанівської, Великожитенської, Горьківської, Білокриницької, Корнинської і Тайкурської сільрад до міста Рівне, - говорить Руслан Сивий.
Слабкі сторони та ризики
За словами секретаря Рівнеради Сергія Паладійчука, як тільки в місті заговорили про створення Великого Рівного, керівники населених пунктів, що розташовані навколо обласного центру, почали домовлятися про створення своїх ОТГ. За його словами, це відбувається тому, що більшість людей просто боїться нового, невідомого. Та, на переконання Сергія Паладійчука, все йде до того, що в країні мають з’явитися формування на зразок грецьких міст-держав.
- Станом на сьогодні знайдеться багато противників цієї позиції. Але потрібно мислити на майбутнє. Ми маємо конкурувати із такими містами, як Львів, Люблін, Брест, а не з Дубном, Бродами, до прикладу, — зазначив Сергій Паладійчук.
Експерти переконані, що поки селищні ради, які біля Рівного, не поспішають об’єднуватися із обласним центром. Експерти переконані: все через непоінформованість та «страхи». Існує чимало необґрунтованих пересторог, як-от: у селян «заберуть» землю для потреб міста, змінять статус земельних ділянок. Щоправда, фахівці виділяють і дійсно слабкі сторони від створення ОТГ, зокрема, бюрократичні складності. Через те, що центр громади зміститься у місто, люди відчують складність в отримання ряду адмінпослуг. Наприклад, по довідки треба буде їздити до міста, складніше буде отримати земельні рішення (оформлення власності, зміна цільового призначення), а рішення ради в цілому стануть залежними від політичних факторів, зростуть і корупційні ризики, які у місті нібито більші.
Зауважують і про слабкі сторони у фінансовій сфері. Фахівці зауважують, що об’єднання в одну громаду несе за собою фінансові витрати для бюджету громади, оскільки потрібно буде витрачати значні кошти на розвиток сільських територій. Інший ризик пов'язаний із нерівномірним поділом коштів, а саме домінуванні витрат саме на потреби міста. Разом з тим очікується, що зростуть витрати і на утримання різного роду комунальних об’єктів, як от сміттєзвалища, зростуть податки на нерухомість та землю, зросте вартість комунальних послуг для сільського населення.
Є негативні очікування, що влада, яка буде зосереджена в місті, для сільського населення стане недоступною.
Позитивні аспекти
На все це директор Центру розвитку місцевого самоврядування зауважує, що вже в липні цього року, за прогнозами фахівців, Верховна Рада прийме закон, який дасть можливість великим мегаполісам та населеним пунктам спростити процедуру приєднання тих територій, які, по суті, є міськими. Відповідно до нього, в разі об’єднання селищної ради з міською, керівники сіл не втрачають свої повноваження. Більше того, вони стають повноправними членами міськвиконкому і можуть вирішувати питання села. А мер міста, де відбувається розширення, не переобирається.
Як позитивний аспект експерти виділяють і збільшення кількості населення працездатного віку, збільшення площі територіальної громади, що дасть можливість сформувати генплан спільної території, а також спланувати будівництво комунікацій у сільській місцевості, знайти інвестиційно привабливі ділянки.
В об’єднаній громаді покращиться якість надання адмінпослуг – переконані фахівці, а ще доступ населення до освіти, в тому числі через будівництво нових дошкільних навчальних закладів, покращиться і транспортне сполучення. Виділяють позитивні зміни і в бюджеті. Розраховують, що об’єднання збільшить фінансові ресурси громади, як за рахунок власних надходжень у бюджет через зростання ставки акцизу та земельного податку, так і за допомогою додаткової субвенції для сльських територій.
Поки депутати Рівнеради вирішили не робити якихось радикальних кроків до об’єднання. Кажуть, варто все більш детально обговорити, адже крім «плюсів» і «мінусів» об’єднання з навколишніми селами є й ризики. До прикладу, може змінитися державна політика щодо створення ОТГ та зменшення коштів з держаного бюджету на їх підтримку, бо ж держава, на жаль, демонструє непостійність у декларованих реформах, і громадам важко прогнозувати свій розвиток на довший строк, опираючись на підтримку з центру. Але разом з тим зволікати із рішеннями депутатам Рівнеради не радять експерти, бо останнім часом активізувалися «конкуренти» - об’єднані громади області та інших обласних центрів. І місто з кожним днем втрачає можливості для додаткового розвитку.
