Російські вугільники та промисловість занурились у найгіршу кризу за останні 30 років через санкції, зростання витрат та низькі ціни.
За перші 7 місяців року сектор зазнав збитків у $2,8 млрд. Експорт впав більш ніж на 25%, а внутрішній попит не компенсує дефіцит. Навіть Китай і Індія, які певний час «рятували» галузь, зараз скуповують російське вугілля лише за демпінговими цінами.
Основні причини кризи:
Європейські санкції фактично закрили головний ринок збуту (до 2022 року ЄС купував понад половину російського вугілля).
Логістика стала дорожчою — транспортування через Азію (особливо Китай та Індію) займає в рази більше часу й коштів.
Низькі ціни на світових ринках не компенсують зростання витрат.
Виснаження інфраструктури — залізнична та портова система перевантажені, що знижує експортні обсяги.
За даними FT, це – найглибша криза галузі з 1990-х, і схожа ситуація спостерігається і в інших секторах важкої промисловості РФ — металургії, хімії, машинобудуванні.
Найбільше постраждали від вугільної кризи такі регіони:
Кузбас (Кемеровська область). Це головний вугільний регіон РФ — давав близько 60% усього видобутку. Через санкції та падіння експорту понад третина шахт працює з мінімальним завантаженням або збитково;
Якутія (Республіка Саха). Видобуває переважно енергетичне вугілля. Основні покупці — Китай та Південна Корея — знизили закупівлі через дешевше австралійське вугілля. Витрати на транспортування зростають — регіон віддалений, логістика складна.
Красноярський край і Хакасія. Постачали вугілля на Захід, тепер змушені переорієнтовуватись на внутрішній ринок. Промислові комбінати скорочують споживання через кризу в металургії, тому надлишок вугілля не має збуту.
Ростовська область (Донбас РФ). Частина шахт закрита через низьку рентабельність. Проблеми з фінансуванням і безпекою робіт — знову зростає кількість аварій.
