Відсьогодні розпочинається Різдвяний (Пилипівській) піст. Він триватиме шість тижнів, до 7 січня – Різдва Христового. Цей піст також називали Малою Чотиридесятницею, оскільки Різдво Христове вважали другим Великоднем, тож витримували перед ним сорокаденний період фізичного й духовного очищення. А ще Церква цього дня вшановує мучеників і сповідників Гурія, Самона і Авіва. Всі ці святі жили в ІІІ-ІV століттях і загинули мученицькою смертю за христову віру.
Народні прикмети:
На Гур’їв день вже сніг лежить – значить, згідно з прикметами, він до самої весни не розтане.
Багато снігу 28 листопада – наступний рік буде врожайним.
Потужний вітер 28 листопада – неспокійна і вітряна погода триватиме до Миколи (19 грудня).
Коні 28 листопада іржуть голосно – хороший знак.
Похмура, але тепла погода обіцяє непогожий травень. Особливо, якщо йде ще й мокрий сніг.
Мороз 28 листопада вдарив – нечиста сила зникне. Якщо викупатися в лазні в цей день – прикмета, що будеш здоровим весь рік.
Народні традиції на Пилипівку:
У час від Пилипівки 28 листопада і до самого Різдва Христового, виконувались різноманітні хатні роботи: білили світлицю (світлицею раніше називали вітальню), вбирали її розписами, діставали зі скрині та вивішували найкращі вишиті рушники, розстеляли килими.
Покуття прикрашали особливо оздобленою запаленою свічкою чи лампадкою. Там же ставили дідуха – найдавніший символ українського Різдва. Дідух – це сніп з колосків жита чи пшениці, з початку чи закінчення жнив. Він зберігався після Різдва аж до весни і потім його замішували до посівного, аби забезпечити багатий врожай на наступний рік. Як відомо, дідуха раніше ставили у кожному домі, а вже пізніше, його почесне місце зайняла новорічна ялинка.
Поки українські родини утримувались постом у їжі, гуляннях та розвагах, їх зігрівав передноворічний настрій, котрий приходив з приготуваннями дому до свят та прикрашанням вітальні.
Також в цей час вже брались за пошиття костюмів, адже українці старанно готувались до колядування, а приладів для швидкого пошиття костюмів не було. Тож завзяті колядники проводили холодні вечори за пошиттям святкових костюмів, аби похизуватись потім ними під час колядування.
Так і завершувалось, Пилипівським постом та приготуванням до Різдва, річне обрядове коло. А попереду всіх чекало нове, котре починалось із новорічних та різдвяних святкувань.
