Двічі ведучи по ходу матчу з перевагою у три м’ячі “Кардинал-Рівне” втратив перемогу над одеситами за сім секунд до фінальної сирени. Безвиграшна серія рівнян у сезоні сягнула чотирьох матчів поспіль.
Післяматчевий коментар головного тренера “Кардинала-Рівне” Станіслава Гончаренка:
– Не буває катаклізмів без причин. На етапах організації моментів, тобто встуваючи в чемпіонат, я як тренер з досвідом – розумів, що ця психологічна яма, збій – обов’язково станеться. Бо досвід і знання вислуги ігрової діяльності є, практично, у двох-трьох людей. Я не думав, що це так боляче буде. За 8 хвилин вести – 4:1 і не виграти гру? Цьому не може бути виправдання. Хоча, такі випадки в житті бували. Але, напевно, ми сьогодні встановили ледве не рекорд. І на це є причини. Відсутність гри у першої четвірки це засвідчує.
Випали з гри сьогодні повністю Іванюк, Салтанов і Ардашніков. Зверніть увагу, в нашій команді за 8-9 турів поки забивав Салтанов, а в нього вже 16 м’ячів, ця четвірка класно виглядала. Там була вся азбука, гармонія, експресія. Сьогодні Салтанова, образно кажучи, нема. Навіть, коли ми в більшості грали – він двічі відібрав і нема ні точності, ні продовження… В нього психологічний спад.
Важко пережити цю нічию. Єдине, що втішає – що вона не вирішальна.
Ми так завинили перед нашими вболівальниками, так давно не перемагали, що мені здавалося, хлопці просто вийдуть і заберуть додому цей новорічний подарунок. У вигляді премії, хорошого настрою. Зроблять подарунок вболівальникам…
Як ми не говорили, скільки я не просив – наші гравці заблудилися.
Знаєте, Напевно, це викликано ще й тим, що той швидкий набір очок – той зліт – перейшов у дуже болюче падіння. Я попереджав, що нам ще намнуть боки. Але не знав, що навіть після попереджень люди не врахують, що треба щось підстелити, коли падаєш. Вони навіть думати про це не хочуть. Усі разом. І це найбільша печаль.
Скільки я сьогодні часу витратив на це – все-одно не вдалося достукатися. Навіть ідучи на другий тайм, я сказав: “В Одесі ми теж – 3:0 вели…” Сила слова має вплив. Але ж я, як тренер, зобов’язаний попереджати…
Неподобство. Ніхто нічого не чує. Не хочуть думати, діяти, вирішувати… Я розчарований. Дуже розчарований.
Залишається лише сісти, спокійно розібратися і потрібно вилазити з цієї ями.
– Заміна Юрія Свинарчука вимушена, чи запланована?
– Вимушена. В нього струс мозку. Це сталося в епізоді наприкінці тайму. Перший тайм він дограв. В перерві йому стало зле і його забрала швидка. Я пішов на зміну воротаря перед цією грою, бо те, що видає Морикишка… Не скажу, що це аж так погано. Але в нього якийсь такий спад, що він за ці 20 хвилин усі ці чотири м’ячі і “втягнув”. Є ж “обов’язкова програма”. Замикати дальню стійку. Кравцов не замикає. Рома Горпинич у простій ситуації не вибиває м’яч і ми отримуємо перший гол. Я його запитую: “Чому ти не вибив?”. Він каже – вибивав. Ви знаєте, що значить “вибити”? Це так, щоб м’яча не було видно. З цього все починається. І жовта картка Басича, коли ми не вийшли із зони… Дуже кидається в очі, що підводять ті, кому найбільше довіряєш. Підводять ті, на кого я дуже хотів покластися.
Прес-служба МФК “Кардинал-Рівне”
