Великдень – велике свято для всіх Християн. І традиції його святкування складалися сторіччями. Але кожен народ схильний святкувати його по-своєму, тож як святкують Великдень у різних країнах?
Франція
У Франції дзвони мовчать із Чистого четверга аж до Страсної суботи, щоб сумувати про смерть Ісуса. Тільки на свято Великодня, у неділю, дзвони дзвонять знову, як знак радості з приводу воскресіння Христа.
Французи, коли чують дзвони у Великодню неділю, обнімаються і цілуються. Французи кажуть, що дзвін дзвонів відвідує Папу Римського.
Вони готують шоколадні яйця і ховають їх від дітей. Діти підкидають яйця в повітря. Чиє пасхальне яйце першим впаде на землю, той програє. У деяких місцевостях Франції діти чекають карету, запряжену 4 білими кіньми, яка наповнена крашанками.
Швейцарія
У Швейцарії кожна кантона має свою великодню традицію: на заході країни знаряддя тортур Христа і хустку з потом святої Вероніки несуть вулицями у Страсну п’ятницю “Les Pleureuses” (плакальниці).
У містах знову звучать молитви і пісні. У Валлісі, навпаки, в селах роздають хліб, сир і вино. Раніше в Страсну п’ятницю можна було тільки босоніж виходити на вулицю.
Сьогодні валлісці незадовго до сходу сонця другого дня Пасхи рухаються в маленьких процесіях на довколишні пагорби. Вони з танцем вітають сонце, символ відродження Христа. У деяких кантонах є традиція ловити відображення сонячних променів у воді.
У Берні всі без винятку зустрічають Великодню неділю на місці елеватора в старій частині міста. Тут вони влаштовують маленькі бої крашанками – перемагає той, чиє яйце залишилося нерозбитим.
У французькій Швейцарії до великодніх звичаїв належить “прикраса джерел». У більш ніж двохстах церковних громадах джерела в селах прикрашають гірляндами зі строкатих крашанок, паперу, гілок і стрічок.
Рекорд належить Бібербаху: на “найбільшому в світі пасхальному джерелі” висить гірлянда із більш ніж 8000 яєць.
Є сенс прогулятися по Оберлаузіцу між Бауценом, Кам’янцем і Хойерсверда, коли у Великодню неділю через села проходять сорбські Великодні лицарі. У ході беруть участь до 400 чудово виряджених чоловіків. Вони несуть церковні знамена, хрест, а іноді й статую Ісуса.
Іспанія
В Іспанії популярний Великодній хід, коли хлопчики несуть прості пальмові гілки, а дівчатка – пальмові гілки спеціально прикрашені солодощами. Священик повинен благословити цих дітей.
Найвідоміший Великодній хід відбувається в Севільї. Перед церквою в Пальма-де-Майорка у Великоднє воскресіння розігруються Страсті Христові.
Найстрашніше дійство відбувається у Вергесі (Жирона): там популярний танець скелетів, чоловіки міста переодягаються в страхітливі костюми і лякають перехожих.
Італія
В Італії традиційно печуть “Пасхальний торт”, солоний пиріг зі звареними яйцями і шпинатом, або “Великодній голуб” (“Палома ді Паскуа”). Цей пиріг схожий на церковний купол.
Під час процесії в Страсну п’ятницю вулицями несуть хрести. Учасники процесії, одягнені в чорне, йдуть темними вулицями, освітлюючи собі дорогу свічками. Йдуть мовчки. На Великдень прийнято йти на прогулянку з родиною та дітьми: “Pasquetta”.
У християн-католиків головним пасхальним блюдом здавна була баранина. І сьогодні в Італії, навіть у найменшому селі, на Великдень неодмінно її їдять.
Неаполітанці придумали особливий рецепт гарніру – смажені артишоки. Вони чудово поєднуються зі смаженою ягнятиною або баранячими нирками, тушкованими з сиром, горошком і яйцями. А ще пропонують салат – з латуку, солодкого перцю, оливок і сердечок артишоків або з помідорів, петрушки і часнику.
Французи ставлять на стіл омлет із беконом або ковбасою. За ним ідуть м’ясні страви – косуля або ягня, але може бути і свинина.
У Меці подають, наприклад, порося, приготоване на грилі. Зберігся рецепт Пасхального баранчика (“паскалина”), приписуваний Талейрану. Баранячі голови фарширують печінкою, беконом і травами і злегка обсмажують в олії. Потім викладають їх на кругле блюдо разом із баранячими ногами, відвареними в білому бульйоні, і баранячими зобними залозами, обсмаженими в беконі, з крокетами з язиків і мізків і крутонами. Блюдо покривають соусом велюте з ріпчастою цибулею.
Греція
Греція – православна країна. Тому там святкують Великдень як і в Україні. Розфарбовують крашанки і зберігають їх до вечора суботи. До вечірньої меси віруючі приносять палаючі білі свічки. Опівночі всі свічки гасяться. Ще палаюча свіча символізує відродження Христа. Палаюче світло, життя, передається людьми від однієї свічки до іншої.
Православна Пасха – найважливіший релігійне свято в Греції, під час якого проходять масові процесії людей, що несуть освячені свічки.
На пасхальній трапезі їдять традиційний суп із баранячих потрухів – магіріцу, який готують заздалегідь, у суботу.
Відкорковують Рецину – перше вино минулорічного врожаю. На природі влаштовують широкі застілля і пікніки, смажать на вогнищах молодих ягнят.
У Салоніках міський муніципалітет влаштовує для всіх – і місцевих, і приїжджих – безкоштовне пригощання: на столах виставляють вино, м’ясо й обов’язково червоні крашанки із солодким чуреком.
Пісні та грецькі танці не замовкають до самого ранку, і тривають весь Світлий тиждень. А великодні канікули у грецьких школярів тривають цілих 15 днів.
Англія
Сучасні традиції святкування Великодня в Англії дуже веселі, яскраві, барвисті і радісні. Великдень вважається одним із найважливіших свят у році. У день Великодня на світанку в церквах відбуваються релігійні відправи. У католицьких храмах проходять концерти органної музики.
У цей день прийнято вдягати новий одяг, що символізує кінець сезону поганої погоди і настання весни.
Великодні кошики (Easter baskets), наповнені яйцями, хлібом і іншою їжею, беруть із собою на Великодню службу, щоб освятити в церкві. У Великодній понеділок прийнято дарувати дітям на вулицях цукерки та іграшки.
Дітлахи з нетерпінням очікують неділі, коли вони прокинуться і побачать, що великодній заєць залишив для них кошики з солодощами і сховав яйця, які вони розписували на минулому тижні. Діти по всьому будинку шукають яйця.
Проводяться навіть спеціальні змагання – пошук яєць («Еггстраваганза» – «Eggstravaganza»), дитина, яка збере найбільше, отримує приз.
У Чистий четвер », Масляна четвер”, відбувається гонка млинчиків.
Шотландія
У Шотландії на Великдень усюди запалюють Великодні вогні. Цей звичай походить ще з кельтських часів, коли в теж час святкували свято весни.
Уельс
В Уельсі у Вербну неділю традиційно проходить пісенний конкурс “Gymansa Ganu”. Для цього зустрічаються церковні хори з усього Уельсу та запрошуються знаменитості.
Ірландія
В Ірландії Страсна п’ятниця дуже спокійний день. Віруючі нічого не їдять до полудня. У Великодню суботу запалюють сотні освячених свічок. У Великодню неділю подають суп із зеленої цибулі і ягняти. На вулицях влаштовують танцювальні змагання. Переможець отримує пиріг.
У деяких містах Ірландії є гротескний великодній звичай: відбуваються символічні похорони оселедця. Оселедець несуть до могили в знак того, що строгий піст, у якому оселедець – це основна страва, тепер закінчується.
Німеччина
Пасха (Ostern) або Воскресіння Христове німці, як і інші християни, відзначають у неділю після першого весняного повного місяця – не раніше 22 березня, не пізніше, 25 квітня.
У сучасному світі німці відзначають Великдень два дні: Великоднє воскресіння і наступний день – Великодній понеділок. Обидва дні є державними вихідними.
Спочатку давні германці відзначали в цей день весняне рівнодення і вихваляли богиню весни і родючості Остару, від імені якої і пішла назва свята. Християнська церква терпимо поставилася до цього язичницького звичаю, об’єднавши це свято з Воскресінням Христовим.
Яйце (Osterneier), що мало раніше значення життя і родючості, в християнстві стало символом нового життя і нового завіту. У Німеччині яйця почали освячувати приблизно з IV ст., і вже тоді їх фарбували в різні кольори (в основному – в червоний).
Інший символ німецької Великодня – великодній заєць (Osterhase). Він також запозичений із давньогерманських культів і, за народними повір’ями, несе святкові яйця (вважається, що їх не можуть нести звичайні кури).
Напередодні свята Воскресіння Христового заєць ховає від дітлахів у траві, в саду, в лісі пасхальні яйця, які діти до задоволення батьків у дні свята із завзяттям шукають. Це дуже цікавий і забавний великодній звичай Німеччини, що нагадує гру «12 записок».
Однак цією важливою справою (фарбуванням яєць і їх хованням) не завжди займався тільки заєць.
Ще в XIX ст. в деяких німецьких землях ці особливості зайця були абсолютно нікому невідомі. Аж до XVI ст. крашанками займалися тварини різних видів. У деяких регіонах їх «ховали» лисиці і півні, в інших – лелеки, зозулі, журавлі і глухарі.
У Середньоіччі Великодній заєць піддавався гонінням, оскільки вважався символом хтивості (у зайців навесні великий приплід). Шанувався один час тільки протестантською церквою.
Зараз великодній заєць – улюбленець усіх дітей. У Німеччині та інших німецькомовних країнах він дуже популярний. Напередодні Великодня його можна зустріти скрізь: на шторах і рушниках, на дверях і на вікні; від шоколадної і звичної м’якої іграшки до дерев’яних, керамічних і навіть воскових. Фантазіям на тему зайців немає рахунку.
Ще одним важливим елементом Великодня є вінок, що характеризує прокидання природи, відродження нового життя. Великодній вінок у Німеччині вивішується на вхідні двері чи вікна, а можна й одночасно. Прикрашаються квітами, що розпустилися гілками.
У цей день прийнято святити в церкві тільки гілки, які вже розпустилися. Їх прикрашають солодощами (особливо шоколадом), фруктами, стрічками і підносять дітям. Освячені гілки прикріплюють до узголів’я ліжка, біля розп’ять, вогнищ камінів. Засушені гілки зберігають і використовують як обереги при негоді, грозі, хворобах.
Швеція
Великдень відзначається традиційними розфарбованими пасхальними яйцями і численними церковними службами по всій країні. У святий четвер «великодні чаклуни» йдуть на шабаш із дияволом на пагорб «Blakulla».
Сьогодні вже ніхто не захищається від них, стріляючи в повітря і запалюючи вогонь, але збереглася звичка дітей у цей день вбиратися чаклунами. Діти роздають малюнки з написом «Glad Pask» (Вітаємо з Великоднем) і натомість отримують солодощі або монетки.
На Великдень шведи варять і фарбують яйця. Зрізають гілки берези або верби, ставлять їх у вази і прикрашають різнокольоровими пір’ям і маленькими дерев’яними яйцями. Діти отримують цукерки в пасхальному яйці з пап’є-маше, на якому намальовані курчата, кролики і чаклуни.
Фінляндія
На думку фінів, як, втім, і більшості їх скандинавських сусідів, великодні свята найкраще проводити на природі з сім’єю: настають перші теплі весняні дні після довгої зими, а крім того, великодні свята у Фінляндії тривають цілих чотири дні – з п’ятниці до понеділка, що дає можливість відпочити від міської суєти.
У Фінляндії підготовка до святкування Великодня за традицією починається ще з вечора Чистого четверга. Вервечки машин потягнулися за місто: більшість фінів воліє зустрічати Великдень на дачі. У Чистий четвер усі закінчують робочий день раніше, роблять покупки до свята, печуть паски і фарбують яйця.
Перший день великодніх свят у фінській столиці – Страсна п’ятниця – проходить тихо: не працюють магазини, банки, пошта, більшість жителів роз’їжджаються.
Втім, у Фінляндії у великодні свята за місто виїжджають не всі. Серед тих, хто залишається, великою популярністю користуються кінотеатри, особливо якщо в програмі є фільми для всієї родини. Багато ресторанів пропонують спеціальне великоднє меню.
У п’ятницю та суботу, напередодні Світлого Христового Воскресіння, у Фінляндії, за традицією, розпалюють багаття. За повір’ями, вогонь і дим багаття відганяють нечисту силу.
Однією з головних подій святкування Великодня є Хресний хід із зображенням Страстей Господніх. Він проходить увечері в суботу центром Гельсінкі. Щороку подивитися на театралізоване дійство збираються кілька десятків тисяч глядачів.
З настанням Великодня все зло вважається переможеним і вигнаним, і кажуть, що навіть сонце танцює від радості, тому із зустріччю Великодня пов’язана традиція зустрічати схід сонця.
Традиційне пасхальне частування у Фінляндії: паски, Великдень і житній пудинг – мяммі. Діти ж особливо люблять шоколадні яйця і шоколадних великодніх кроликів.
За легендою, коли одного разу до свята пекли фігурки баранчиків, одна з них вийшла з довгими вухами, і з тих пір з’явився пасхальний кролик.
Польща
Зазвичай святкуються два дні: неділя та понеділок.
Ранок Великодньої неділі починається зі святкової меси у костелі, після чого поляки сідають за святковий стіл. За цим столом за традицією повинні зібратися всі покоління однієї родини. Святкова трапеза починається з молитви. Сніданок складається з освяченою Пасхи, яєць, хрону, м’яса та ковбаси.
Наступний за Великодньою неділею – «мокрий понеділок». Поляки щедро поливають один одного водою.
Водяні «бомби», пакети, наповнені водою, падають із вікон на мостові і голови перехожих, вибухають у вагонах метро, обливаючи пасажирів, але ніхто не скаржиться, навпаки, всі задоволені.
Вважається, що вода приносить здоров’я, удачу, зиск у господарстві. Залишитися сухим у “мокрий” день – прикмета вкрай погана.
Болгарія
Православна Пасха, або, як в Болгарії прийнято її називати, «Велікден» – один із найбільших і важливих православних свят. У цей день Господь Бог Ісус Христос воскрес із мертвих.
Свято пов’язане в часі з першим повним місяцем після дня весняного сонцестояння, і тому щороку Велікден (Великдень) припадає на різні дати.
Приготування до свята йдуть протягом усього Страсного тижня. Зазвичай рано вранці в Страсний четвер у всіх будинках фарбують яйця (якщо це не зроблено тоді, то можна фарбувати яйця лише рано вранці в суботу).
Найстаріша жінка першим пофарбованим яйцем креслить хрест на лобі всіх діточок у будинку. Потім це яйце кладеться перед домашньою іконою. Зазвичай тоді ж печуть Великодній хліб (калачі), в який кладеться непарна кількість яєць.
Святкування Велікдена (Великодня) починається опівночі на неділю. У храмах збирається народ на святкову літургію, несучи в руках запалені свічки і захопивши з дому пофарбовані яйця.
Під час служби в храмі всі співають «Господь Ісус Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав», а після служби всі вітають один одного: «Христос воскрес!» Відповідь має гласить: «Воістину воскрес!». Це і служить поздоровленням при зустрічі на вулиці в наступні кілька тижнів.
Ще у дворі храму люди дарують один одному пофарбовані яєчка, цокаються ними, а потім їх їдять. На ранок люди знову відвідують церковну службу, а потім збираються по-сімейному. Молоді зазвичай йдуть у гості до батьків або до кумів.
До столу подають страви з баранини, ставлять на стіл багато салатів зі свіжих овочів, розливають червоне вино.
Румунія
Навіть служителі церкви визнають, що в Румунії Пасха є не лише християнським святом, але й, оскільки потрапляє на період переходу від холодів до потепління, то поєднує і перебирає на себе багато дохристиянські практики, звичаї і традиції.
Цей симбіоз між християнським і язичницьким призвів до того, що великодні свята стали чимось унікальним у календарному ряді інших церковних свят.
З Великого четверга чоловіки призупиняли свої господарські роботи, жінки ж приступали до приготування ритуальних страв – випічки Пасок (куличів), а також особливо випеченого калача (cozonac).
У цей день фарбували червоні крашанки, а також розписували писанки. У Румунії також традиційним пасхальним блюдом є смажене великоднє ягня. Всі ці страви готувалися в печі.
Є деякі особливості приготування Пасхи. У західній частині Румунії ставлення до ритуальної їжі відрізняється від тієї, що можна спостерігати в східній Румунії.
Якщо на території Молдови надають більшого значення готуванню Пасхи, то в західній Румунії – великоднього ягняти. Таке ж неоднозначне ставлення спостерігається і до освячення Паски.
Пасха прикрашається хрестом, часто заплетене в косичку, а простір між косичками хреста викладається сиром. У різних місцях по-різному – в деяких солодким, в інших солоним сиром, по-третє, перемішаним родзинками, а поверх, найчастіше – забарвлене просо, в деяких районах – зерна маку. У багатьох районах жінки додають у саму Пасху волоський горіх, для запаху – мускатний горіх, ром, апельсини або лимон, часто родзинки. У деяких районах, для того, щоб Паска була жовтішою – додають дрібно протертий гарбуз.
Ще одна цікава страва, притаманна Румунії та Молдові – «Babele» – великодня баба, спеціально приготовлена в печі солодка страва з макаронів, локшини, які заливалися в спеціальні формочки.
У деяких районах є обов’язковою пасхальною сстравою, в інших не готується взагалі. Треба сказати, що раз існував звичай готувати бабу, то, звичайно ж, існувала і страва «протилежної статі» – дід.
Ізраїль
Песах – центральний свято єврейського народу. Слово песах (Пасха) означає “проходження повз”. Свято отримало таку назву на згадку про те, як ангел смерті проходив повз будинки іудеїв, вражаючи тільки єгипетських первістків. Щоб ангел міг відрізнити єврейські будинки від єгипетських, кожній єврейській сім’ї було велено заколоти ягня і його кров’ю помазати одвірки дверей. Тільки після смерті всіх єгипетських первістків фараон дозволив євреям залишити Єгипет.
В основі Песаха лежать два найбільш архаїчних сільськогосподарські свята: свято нового приплоду худоби, коли приносили в жертву однорічне ягня, і свято перших жнив (збір урожаю ячменю), коли знищувався старий хліб і з прісного тіста випікався новий – маца. Згодом ці свята були об’єднані.
Свято Песах триває сім днів. Кульмінаційним моментом Песаха є вечірня трапеза, седер («порядок»), яка влаштовується у першу і другу ніч свята. Під час седера в певній послідовності читають оповідання про Вихід (по книзі Агада) і їдять особливі символічні страви.
Інші дні Песаха призначені для різних святкових занять. Як правило, в ці дні не працюють і не вирішують ділових питань (хоча це і не забороняється).
Не виконують і домашню роботу – прання, прибирання будинку і т.д. Приготування їжі, природно, дозволяється. А час, що звільнився використовують для більш глибокого вивчення Тори. Проводять більше часу з сім’єю. Ходять у гості. Подорожують по землі Ізраїлю.
Ті, хто не живе в Єрусалимі, намагаються відвідати це єдине у своєму роді місто. На підставі приписів Тори у свято Песах кожен мав здійснити паломництво в Єрусалимський Храм і там, на другий день свята принести в жертву ягня і сніп ячменю.
У сьомий день Песаха євреї святкують остаточне звільнення. У синагозі під час Пасхального богослужіння читається Пісня Пісень, що відображає землеробські витоки свята.
Цей день завершує торжества свята Песах і вважається неробочим. Він відзначається в радісній атмосфері, зі співом і танцями.
Опівночі в синагогах і в релігійних навчальних закладах влаштовується церемонія «поділу морських вод». А в сім’ях із настанням вечора роблять поділ між святковим днем і буднями.
Випивають останній символічний келих вина і після вимовляють: У майбутньому році – у Єрусалимі!
США
У Сполучених Штатах немає переваги якоїсь однієї релігійної традиції святкування Великодня. Цей день відзначають у колі сім’ї як це прийнято у кожної конфесії.
Пасха, яка щовесни припадає на різні неділі, відображає християнську віру у Воскресіння Ісуса Христа.
Для християн Пасха – день молитви і сімейних зборів. Серед багатьох американців збереглася традиція фарбувати великодні яйця і давати дітям у подарунок цукерки. На наступний день, у Великодній понеділок, президент Сполучених Штатів разом із дітьми бере участь у щорічному «катанні великодніх яєць» на галявині Білого дому.
На честь свята в Бостоні (США, штат Массачусетс) випускаються в продаж ляльки для дітей,які розмовляють, що зображують Пророка Мойсея, старозавітну царицю Естер та Ісуса Христа.
Ідея створення мовців біблійних ляльок прийшла в голову однієї подружжю з Бостона при навчанні власної дочки основам Біблії.
У руках іграшковий пророк тримає скрижалі Завіту. Коштує така повчальна забава 10 доларів. Також лялька може говорити: «Я дорога, і правда, і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене».
Мексика
У Мексиці святкування Пасхи триває 14 днів. Там від душі святкують і Страсний, і Великодній тижні. Незважаючи на те, що Страсний тиждень передбачає серйозний настрій, у Мексиці в цей час майже карнавальні веселощі – з феєрверками, гуляннями і вуличними танцями.
Бразилія
Значна частина населення Бразилії – католики, для яких найбільшим і шанованим релігійним святом є Великдень.
Кілька століть тому німецькі емігранти привезли до Бразилії великодні традиції: Про Coelhinho да Páscoa – пасхального кролика і os ovos coloridos – кольорові яйця.
У світлий день Великодня в церквах проходять традиційні святкові богослужіння.
У Бразилії на Великдень дарують загорнуті в блискучу святкову упаковку шоколадні яйця з іграшкою всередині. Вони з’являються в широкому продажі відразу після початку посту.
Святковий стіл прийнято прикрашати солодким, начиненим дрібними шматочками фруктів паскою, який за формою нагадує хрест.
Джерело: Моя Планета
