Знаєте, вони бояться. Оцих чоловіків в формі, погроз цих, цих пепереджень про строки в три дні. Бояться якось підшкірно-фізично. Може, страх не у всіх, але у багатьох – у кого такий тваринний, аж з тим невловимим запахом, який, здається, я відчуваю, у когось такий внутрішній напряг, у когось трохи десь сорому.
Коли перед ними стають чоловіки в формі, то чоловіки в піджаках хочуть того, чи не хочуть напрягаються, бо самі форми не одягали, працювали ж бо на благо.
І вони покірніше голосують, а деякі смішні радикали кажуть про побратимів в цих рядах.
Але чоловіки в формі йдуть і страх зникає, розчиняється, забувається, порохом не пахне, війна стає дальшою, далекою, і вона така, від якої відкупишся епізодичною благодійністю.
Це Рівненська облрада. Добровольці, яких на місцевому рівні рік тому визнали учасниками бойових дій, досі не отримали юридичного підтвердження рішення. Реєстрація в юстиції затягується з вини замовника – Рівненської обласної адміністрації.
Я маю різні знання і думки про людей, які не знімають форму, про те, хто затесується в середовище бійців, і про методи шантажу, але...
Якщо ви голосуєте, бо боєтесь, а потім дозволяєте виконавцям затягувати, бо теж боїтесь, то вам ціна гріш.
Інна Білецька, журналіст. Текст з особистої сторінки на Facebook.
