Останні лабораторні дослідження на Басівкутському озері в Рівному вкотре показали невідповідність санітарним вимогам одразу за декількома показниками. В найбільшій водоймі обласного центру знову виявили холероподібні вібріони та цисти лямблій. Як і раніше, купатися на Басовому Куті містянам не рекомендують.
Місцеві депутати, екологи та науковці вдруге зібралися за круглим столом та спробували знайти шляхи реанімації озера, запропонувавши низку заходів. Учасники обговорень створили «Дорожню карту відновлення та розвитку Басівкутського водосховища та річки Устя», в якій послідовно вказали намічені плани по відновленню водойм.
– Зараз ми маємо напрацювати пропозиції, які в подальшому почує міська влада. Мета цієї дорожньої карти – зупинити погіршення якості води в озері, а також сформувати динаміку для того, щоб не пізніше, ніж за 5 років показники води дозволили використовувати озеро за рекреаційним і цільовим призначенням, – додав модератор зустрічі, депутат Рівнеради Микола Бляшин.
Робоча група запропонували створити єдиний відповідальний центр на базі комунального підприємства нового типу, який відповідатиме за стан та використання Басівкутського озера, а в перспективі – усіх водних об’єктів в межах Рівного. Провели аналогію з КП «Плесо» у Києві, на балансі якого знаходяться усі водні об’єкти столиці. Новостворена організація матиме свій сайт, наглядову раду та звітуватиме про використання фінансів.
Другий організаційний захід – це утворення і робота «Басейної ради», яка має на меті комплексно регулювати оздоровлення річки по всьому басейну, а не лише на окремій ділянці вздовж міста. Керівний орган дозволить об’єднати фахівців, які періодично збиратимуться і визначатимуть механізми впливу на ситуацію з річкою та озером.
Учасники круглого столу зійшлися на думці, що варто встановити межі прибережних смуг та відновити межі охоронної зони водного об’єкта згідно зі старим паспортом, датованим квітнем 2002 року.
– Громадськість була проти, коли забудовувалася заплава річки Устя – Царське село. Там знаходились і водоохоронні зони і прибережні зони. Все «полетіло» відразу, коли надали дозвіл на будівництво в заплаві річки з порушенням закону. Треба спробувати встановити смугу 2002 року і вже по ній робити новий паспорт водного об’єкта, – заявив представник департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА Віктор Наумович.
Ще одним пунктом «Дорожньої карти відновлення Басового Кута та Усті» є оновлення правил прийому стічних вод у комунальну систему каналізації міста Рівне.
– Зазначено, що всі машини, які вивозять фекальні септики, беруть дозвіл у «Водоканалі». Траплялися випадки, що перевізники не платили «Водоканалу», а скидали ці фекалії «куди бачили», зокрема в озеро. Нормативно треба оновити ці правила, щоб «Водоканал» контролював прийом машин, – запопонував Микола Бляшин.
Однією з причин забруднення як Усті, так і Басового Кута, є значна замуленість водойм. Одним із варіантів очищення води називають купівлю спеціального земснаряду, який дозволить поглибити чашу озера та збирати накопичений мул. Окрім цього, при збільшенні глибини вода не буде сильно прогріватися, що «пригальмує» розвиток водоростей та мікробів.
– На сьогоднішній день у нас є мульні поля, які ще не віддані нікому і не забудовані. Туди можна збирати мул. Деякі власники побудували свої будинки над озером. Проблема в тому, що частина з них – скидають в озеро свої фекалії. Ще одна причина забруднення – мілководдя, коли все цвіте, заростає водоростями. Навіть водолази говорили, що глибина озера зменшилася більше, ніж на два метри через замуленість. Йшлося навіть про те, що було зафіксовано 38 «врізок» в Басів Кут, – додав учасник обговорень, депутат Рівнеради Олександр Довжаниця.
Ще одним виходом із ситуації депутат назвав встановлення габіонів – своєрідних сходинок, які засипаються камінням та регулюють русло річок. Вони дозволять природно очистити воду від замулення.
– Закриваються всі «врізки», розширюється прибережна зона, пропадає мілководдя – все це робиться одним комплексом. В прибережній смузі треба почати ставити габіони. В Україні є 30 чи 40 організацій, які роблять ці конструкції. В нашій державі на багатьох водосховищах габіони вже стоять. Треба зробити пониження води на один метр. Тернопіль це зробив. Чому ми не можемо цього зробити? – говорить Олександр Довжаниця.
Учасники других за ліком громадських обговорень з питання порятунку місцевих водойм загалом створили 30 пропозицій та цілей, які в середньостроковій перспективі мають зупинити погіршення стану озера та річки. Члени робочої групи закликають небайдужих громадян долучатися до обговорень та пропонувати свої варіанти з порятунку водних артерій Рівного.
Джерело - "Голосно"
