Щороку навесні з настанням потепління починається справжній пекельний бум: горить суха трава, листя та сміття на угіддях, очерет на болотах й навіть ліси. Люди починають спалювати сухостій, вони переконані, що таким чином попіл від старих рослин удобрює землю для нових. Відтак з початку 2019 року на території Рівненщини трапилось 465 пожеж, а це на 50% більше ніж за аналогічний період минулого року.
Про наслідки та покарання, яке тягне за собою спалювання сухостою, розповіли під час брифінгу по обговоренню актуального, важливого питання щодо пожеж у природних екосистемах області та притягнення до адміністративної відповідальності паліїв запрошені спікери рятувальники, поліцейські, екологи, лісники та синоптики.
За словами заступника начальника ГУ ДСНС у Рівненській області Олега Панюка, цьогорічна ситуація з пожежами просто вражаюча, вони почались фактично з кінця лютого. А всі об`ємні загорання починаються з одного недопалку або сірника.
"Цифра - просто вражаюча. Лише закінчивася перший квартал, а кількість пожеж просто неймовірна, й цьому сприяла посушлива погода. Однак, не обійшлось без людської безвідповідальності. Всі об`ємні пожежі починаються з одного недоплку або сірника. Але, на щастя, під час цієї великої кількості пожеж не було зафіксовано загиблих або травмованих".- розповів Олег Панюк.
Щоденно з початку квітня виникало до 17 зафіксованих пожеж, під час яких були знищені не лише гектари земельних угідь, а й житлові будинки та господарчі будівлі.
Під час брифінгу вогнеборці продемонстрували відзняті відеоматеріали пожеж сухої трави, очерету, чагарників, лісових масивів у районах Рівненщини та наслідки, які залишились після вогню.
За словами начальника відділу державної екологічної інспекції Поліського регіону Олега Семенюка, державна екологічна інспекція спільно з Національною поліцією та ДСНС вже склали 33 протоколи на паліїв, загальна сума яких складає - 10 тисяч гривень. Винних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Також Олег Семенюк зазначив, які штрафи сплачують порушники.
"Розмір штрафу за самовільне випалювання сухої трави на громадян складає - від 170 до 340 гривень, на посадових осіб - від 850 до 1190 гривень. Якщо такі дії вчинені в межах об’єктів природозаповідного фонду, то вони тягнуть за собою накладення штрафу на громадян - від 340 до 680 гривень, а на посадових осіб - від 1190 до 1700 гривень". - підкреслив начальника відділу державної екологічної інспекції Поліського регіону.
Серед великої кількості пожеж - 2 лісові, які наносять великих збитків для держави.
Варто пам’ятати, що внаслідок горіння однієї тонни рослинних залишків у повітря викидається майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Окрім того, з димом у повітря потрапляють діоксини - одні з найотрутніших для людей речовин. На присадибних ділянках рослини нерідко обробляють пестицидами, які під час горіння листя чи трави вивільняються в повітря.
Ще однією небезпекою таких пожеж є шкода, завдана ними довкіллю, зокрема руйнація ґрунтового шару. Адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Незважаючи на загальноприйняту думку, зола є не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричиняє виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності. Не варто забувати про тварин, які живуть у землях. Особливо у весняний період.
Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць. Такі дії караються штрафом від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на такий самий строк. Такі дії, якщо вони вчинили смерть людей, масову загибель тварин тягне за собою - позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Головне фото - ілюстративне
