Сьоме чудо України, хто б міг подумати, тут у нас на Рівненщині, у Костопільському районі, у селі Базальтове. Село розташоване на річці Горинь. Ще з 1861 року у цій місцевості видобували базальт. Раніше село називали Яновою Долиною. Сліди цього топоніму збереглися у назві Івано-Долинського родовища базальтів, на базі якого діють Івано-Долинський базальтовий кар’єр та геологічний заказник «Базальтові стовпи».Базальтові стовпиТут і нині видобувають базальт. Один з кар’єрів вже не діючий. Підземні води, які його затопили, утворили дзеркально чисте озеро, вода у якому – смарагдова. Глибина тут досягає 30 метрів, а при березі тут не менше 3-х. А довкола, величезні базальтові стовпи – видовище, яке не лишить нікого байдужим. Могутні і величні – симбіоз природи та людини. До слова, ці стовпи спеціально не зрізали, аби люди досхочу могли милувати красою каньйону.
Офіційно купатись тут заборонено, утім охочих тут відпочити щороку більшає. Серед них і уродженка Рівного Наталія Золль.
“Базальтові стовпи – безсумніву одне із чудес нашого регіону. Вперше я побувала тут років з п’ять тому. Запаморочена блакитноокими озерами і величчю базальтових стовпів, закохана в спокій глибин і непохитність каменю я відчула несамовиту гордість за нашу природу, наш край, нашу землю“, – каже Наталія.
Рівнянка багато подорожує, нині поділяє своє захоплення і з своїм чоловіком-німцем. Молода родина мешкає у Європі та мандрує світом. Після скелистих хребтів німецьких, австрійськх та італійских Альп, гір, печер і лавандових полів Півдня Франції, Іспанії, Атлантичного океану, півдня Піренейского півострова, рівнянка виріша подивувати свого чоловіка красою рідного краю.
“Звісно ж, після вже традиційного Тунелю Кохання ми подались на Базальтове. Моя красномовність по дорозі до кар’єрів була нічим в порівнянні з побаченим. За останні п’ять років природа розширила картину. Прозорих озер побільшало, оскільки закинуті копальні, по дні яких мені ще пощастило походити, повністю поглинула джерельна вода. Це вже не просто магматична порода, розбита тріщинами на характерні для базальту стовпчасті структури. Це вже магнітичне коло в яке потрапивши одного разу, залишиш там частинку душі назавжди…“, – ділиться враженнями Наталія Золль. – “Бездонні, блакитні джерельні води можна порівняти лише з гірськими Альпійськими озерами на висоті під хмарами. Але в поєднанні із базальтовими стовпами, де людська діялність переплелась з могутністю природи, це місце може сміливо називатись унікальним“.
Чому вода у озері смарагдова розповів Ігор Юрчик, гірничий інженер, який працює на спецпідприємстві, яке видобуває базальт: “Гліцерин і ще водорослі зелені і воно так дає відтінок зеленуватий”.
Сам базальт не боїться високих температур, перепадів температур, та має специфічні захисні функції. Тому його використовують при виготовленні костюмів для пожежників та навіть скафандрів для космонавтів, ну і звісно завдяки базальту виготовляють матеріал для дорожнього покриття та пам’ятників.
Гігантська павукоподібна техніка, осіла кам’яна пилюка, не так лякають туристів, як манять своєю величчю та загадковістю. Утім не варто забувати, спостерігати за магією видобутку каміння довго не варто – кам’яна пилюка справді важка і швидко осідає в легенях.
Процес подрібнення каміння можна спостерігати, стоячи на березі недіючої копальні. Потрапити в одну з трьох працюючих копалень зась – надто небезпечно.
Утім у кожній бочці є своя ложка дьогтю…
“Моя гордість і безмежна закоханість в красу природи рідної землі, швидко змінилась соромом. Глибоким соромом за досі небачені ніде за останні кілька тисяч кілометрів подорожей, на фоні бездоганної краси природи, величезні купи сміття…“, – каже Наталія Золль. – “Воно просто усюди. І на купах, і по береговій кам’янистій лінії, і в ліску, і майже у воді. Скло під ногами, залишки їжі, пластик… На базальтових скелях, що нависли над блакитною водою, де було моє улюблене місце, не залишилось живого місця.»
На наших очах двоє місцевих хлопчин, прийшовши на 15 хвилин скупнутись і погрітись на камінні залишили на тому ж камінні дві пляшки…одну скляну а другу бляшану. А завтра вони прийдуть знову… і знову…
Реакція на зауваження була мовчазна, але покірна… Чи то я виглядала дуже сердитою, чи то вони і самі прекрасно все розуміють, але звичка не прибрати за собою, вже аж дуже глибоко засіла. Глибше за усвідомлення того, що це місце могло б бути прекрасним осередком туристичного бізнесу і не тільки для українських мандрівників. Могло би, і може таки буде, коли ми навчимося дійсно цінувати своє РІДНЕ.
Попереду ще багато подорожей і я не хочу, щоб десь в Бангладеші чи в Індії мій чоловік згадав наші Базальтові озера побачивши купи сміття“.
Стовпам, які утворились на місці виверження вулкану, майже 700 мільйонів років. Базальтом, який тут видобули, вимощені площі столиць багатьох європейських держав, як от Франції чи Англії. Тут знімали історичну драму “Поводир” режисера Олеся Саніна, та кліп Руслани на пісню «Я люблю». До слова, посеред озера знаходиться невеличкий острівець, що вже традиційно нарекли островом Закоханих.
Усе це, і не тільки, вартує того, аби берегти та цінувати свою рідну землю, робити її чистішою та привабливою для місцевих жителів та туристів з різних куточків світу.
