Ми продовжуємо знайомити вас з успішними людьми Рівненщини у рублиці «Важливо». Нині поспілкувались з Андрієм Брегіном - людиною, яка впродовж багатьох років займається підприємницькою діяльністю у сфері поліграфії. Власник друкарні «Брегін» ексклюзивно для читачів «ВСЕ» поділився секретами успіху, та на власному прикладі продемонстрував, якщо діяльність перетворюється на хобі у комбінації з трудолюбством –це гарантія високих досягнень у бізнесі і не тільки.
Про активну соціальну діяльність, особливості роботи рівненських друкарень, як прізвище Брегін перетворилося на успішний бренд і серйозне виробництво, що таке «зелений тариф» і які його перспективи на Рівненщині. Ексклюзивно тільки на "ВСЕ":
Отож, аби наші читачі з Вами більше познайомились, розкажіть про себе.
З дитинства у мене було два рідних міста – Рівне та Заліщики, так буває (сміється). Народився я у Тернопільській області, але вже у 1982 році наша родина перебралася у Рівне. Так сталося, що батьки з часом розлучилися, і я з мамою знову переїхав у Тернопільську область, у «помідорний край» з мальовничим пейзажем - місто Заліщики. Там, власне, закінчив 9 класів, і у 1995 році, зрозумів, що сидіння на одному місці не дасть жодних перспектив у житті, а тим паче самореалізації, тому повернувся у Рівне, де вступив до Рівненського автотранспортного технікуму. Цього ж року ми з батьком почали займатись власною справою: спочатку ми продавали папір й канцтовари, а вже через рік зацікавились поліграфічною діяльністю. Це був мій старт і не аби який життєвий урок. Адже батько не давав слабинки у роботі, а мені потрібно було вміло поєднати у собі теоретичні знання, набуті вранці на лекціях, та практичні навики –ввечері в офісі, і все це вмістити у 24 години на добу. Відповідно, часу для відпочинку практично не було, адже ми працювали на результат і потрібно було витримати конкуренцію ринку.
Розкажіть нам детальніше про цю діяльність, адже нам відомо, що Ви наразі власник друкарні? Й чому саме друкарня, що викликало цікавість до цієї справи?
Відкриття друкарні – це був логічний та закономірний процес, надиктований попитом того часу. Наш бізнес потребував розвитку, у клієнтів з’являлися потреби не лише в купівлі паперу та канцтоварів, а й в друці певної продукції, бланків тощо. Ми з татом прийняли рішення купити обладнання для випуску друкованої продукції, й таким чином запустили поліграфічне підприємство.
Загалом, що стосується друку, більшою мірою, - це була моя ініціатива, я був прогресивний, амбіційний максималіст. Єдиним недоліком, ні, скоріше перешкодою до успіху, був мій вік. На той час мені було 16 років, хто б захотів з мало досвідченим хлопчаком про щось серйозне говорити?! Відповідно батько виступивтак би мовити моїм тилом у домовленостях та переговорах, за що я йому безмежно вдячний. Тоді ми спрацювали як чудова команда з досвідом та безшабашністю. Ось таким чином все і закрутилося, фактично 20 років, як ми присутні на ринку поліграфії Рівного. А вже з 2000 року все стало на свої рейки і запрацювала друкарня «Брегін».
А чому саме назва «Брегін»?
Це популярне питання. Запевняю відразу, це не хвалебна ода власному роду чи ознака нарцисизму(сміється). Насправді, я досить часто буваю у Німеччині, де купую нове обладнання, відвідую тематичні конференції для подальшого розвитку. Свого часу, ще у 1996 році, я познайомився з одним німцем, він був сам з ГДР, дуже освічена людина, військовий. Саме вінмені сказав, що фірму потрібно називати своїм прізвищем для того, щоб не було соромно. І дійсно, якщо проаналізувати німецькі приватні підприємства, там практично всі фірми названі прізвищем власника. Ну і, звичайно, в кінці додають закінчення –вид самої організаційної структури на кшталт наших ТОВ чи ПП.
На кого орієнтується друкарня, хто є вашими безпосередніми клієнтами? Розкажіть нашим читачам, як це все зсередини працює.
Моя друкарня позиціонує себе, як рекламно-інформаційна. Ми виготовляємо, переважно, різноманітні рекламні флаєри, каталоги, плакати, але досить часто є замовлення на виготовлення дорогих подарункових книг чи каталогів. Наші потужності дозволяють випустити будь-яку продукцію починаючи з чорно-білих бланків й закінчуючи кольоровою книжкою. Але основний контингент саме рекламно-інформаційна продукція, такий сьогодні попит у Рівному.
Зараз неспокійні часи, як Ви оцінюєте перспективу розвитку вашого бізнесу, адже зараз багато реклами саме в інтернеті?
Я б сказав, сьогодні ми на перехідному етапі. Багато людей люблять читати книги саме у паперовому варіанті, доказ цьому процвітання книжкових магазинів. Ті ж самі візитівки нікуди не зникнуть і не зможуть існувати лише в електронному форматі. Що стосується ЗМІ новинного формату, періодики, товідчутно зменшили обсяги свого випуску. В епоху інформаційного суспільства новини живуть кілька годин, а тому, логічно, що більш оптимальний варіант писати їх в інтернет виданнях. Але ми тут дуже віртуозно лавіруємо, адже наше виробництво зорієнтоване на виготовлення різних видів продукції, і друк газет – це не головний напрямок нашої діяльності.
Виробникам актуально робити каталог своєї продукції та послуг, адже окрім електронного варіанту й потрібен «живий», бо не завжди є доступ до світової павутини. Тим паче є люди яким значно простіше погортати каталог й обрати потрібну продукцію, аніж годинами сидіти у пошуках перед екраном.
Перспективи у будь-якому випадку є, я думаю, що ще років 50-70 люди не відмовляться від паперу. Я навіть не знаю, що могло б трапитися, аби від нього відмовились.
Зрозуміло, що у період інформаційного розвитку, ми також переходимо на більш сучасні технології, запроваджуємо електронну систему контролю виробництва. Це все робиться заради клієнтів, задля пришвидшення подачі інформації клієнту. Це значно полегшить життя всім, адже мені особисто не потрібно буде телефонувати кожному, а клієнтам до мене. Тепер вони спокійнісінько можуть отримати всю потрібну інформацію методом двох натисків кнопок.
Скільки осіб працюють у вашій такій потужній друкарні?
На сьогодні у нас працюють 12 людей. Тут важливий інший момент, поліграфія – це така річ, сегментована. В Рівному мабуть до 40 друкарень. У нас немає конкурентів між собою. Кожен займається своїм видом діяльності. Є дійсно, як Ви кажете, великі друкарні в яких станки по 30 метрів, але в основному на таких апаратах роблять картонні коробки, це як приклад. А є друкарні, скажімо, малоформатні, моя друкарня саме так називається на професійній мові. Ми друкуємо формат В3. Є друкарні, які займаються бланками, тобто у кольоровий друк вони технічно "не заходять". Є друкарні, які роблять паперові пакети. Таким чином немає абсолютно таких чітких граней конкуренції. Є друкарні, які працюють у нашому сегменті, але ми з ними спілкуємось та співпрацюємо. Якщо комусь потрібна допомога або чогось не вистачає, ми без проблем ділимось, позичаємо. Ситуації бувають різні й без взаємодопомоги - ніяк.
Чи є так званий обмін досвідом?
Тут досить тонка грань, з одного боку ми ніби конкуренти, а з іншого – всі нормально спілкуємось та мудрі, нормальні люди. Що стосується технічної сторони. В основному обладнання, не дивлячись на різних виробників, має приблизно однаковий принцип роботи. Якщо, наприклад, виникає проблема при друці, й друкар з таким попередньо не зіштовхувався, він починає шукати причини браку чи поломки. Якщо самостійно не можемо знайти причину та вирішити питання, тоді, звичайно, звертаємось до колег. Радимось, запитуємо, все рівно рано чи пізно з цим доведеться зіштовхнутись. Повторюсь, без взаємодопомоги та комунікації – ніяк!
А чи впливає на Ваш бізнес ваша соціальна активність, адже нам відомо, що ви голова крайової організації Народного Руху України?
Складно сказати. За рахунок політики, я точно замовлень собі не добавив. Лише нові знайомства, спілкування, знання, можливо, щось на перспективу.
Але, однозначно, здоровий глузд та громадсько-політична позиція впливає. Скажімо так, з тими політичними силами, з якими я співпрацював, як виробник, - співпраця продовжується. Якщо я категорично не співпрацював з Опозиційним блоком, це моє внутрішнє переконання, яке не залежало від того, хто там є, то і до сьогодні ми не дотичні у моїй діяльності.
Чи маєте ви хобі? На що витрачаєте вільний час?
Основна й громадсько-політична діяльність фактично не залишають вільного часу. Як чимало чоловіків, я люблю рибалити та полювання. Але на жаль, дуже рідко вдається вирватись.
Останнім часом я зацікавився темою альтернативних джерел енергії. На сьогодні є така спроба запустити кампанію по встановленню, інсталяції, обслуговуванню й сервісній підтримці саме джерел сонячної енергетики.В Україні «зелені» тарифи на електроенергію, вироблену з використанням різних поновлюваних джерел енергії, прийняті на законодавчому рівні в 2009 році діють до 2030-го року.
У Рівненській області є багато домогосподарств, які теоретично можуть собі дозволити поставити сонячну електростанцію, яка буде перекривати споживання, а надлишки можна продавати в мережу. Оформлюючи договір з продажу електроенергії по «зеленому тарифу», будуть отримувати додатковий дохід. На сьогодні саме цей вид альтернативних джерел енергії є найбільш розповсюдженим у Європі. Він діє за принципом: чим більше заощадиш – більше продаєш в мережу (додатковий дохід для родини). Це, в першу чергу, вчить людей економити енергоресурси.
Наразі ця тема перебуває на рівні хобі – у мене є невеличка станція, де я на практиці все вивчаю, аналізую. Скажу так, там є чимало нюансів, які потрібно досконало знати і орієнтуватися в них. Така справа дилетантів не потерпить, надто висока ціна помилці. Однак, ще трішки і, думаю, ця тема буде розвиватися. Я людина справи, якщо у друкарні я знаю функції кожного працівника і можу у будь-який час його підмінити, аналогічно повинно бути і у справі «зеленого тарифу».
Розкажіть трішки про свою родину, й чи підтримує вона Вас у активній роботі?
За кожним успішним чоловіком стоїть кропітка робота жінки. Моя дружина - це той фундамент і опора на яку можна надіятись і довіряти. Звичайно, що вона мене завжди й у всьому підтримує, за що я їй безмежно вдячний. А наші дітки ще ростуть: садочок, школа, тому вони ще фактично не усвідомлюють справ дорослих. Сім`я для мене – найважливіше, це мій стимул досягати нових результатів.
Наостанок, які поради Ви могли б дати для підприємців- початківців ?
Найперше – не боятись. Старт – це завжди страшно, невпевнено, чимало критики та не завжди багато однодумців чи підтримки. Треба пам’ятати дві важливі фрази: 1. Хто не ризикує, той не п’є шампанського. 2. Все дається по вірі нашій та я б додав, старанню й терпеливості.
Тому друга з порад – це до кожної справи потрібно підходити «з олівцем». Насамперед, потрібно прораховувати ризики і бути готовим до злетів та поразок. Але якщо вирішив почати справу, то потрібно діло доводити до кінця. Як кажуть, Бог любить наполегливих.
Є бізнеси, які розвиваються дуже стрімко, але й з такою ж шаленою швидкістю згасають. Це самий елементарний закон збереження енергії.За 20 років у бізнесі я бачив десятки, а то й сотні таких прикладів. Гроші люблять тишу, й коли їх у щось вкладають. Але знову ж потрібно прораховувати все до дрібниць. Перед тим, як поринати у щось з головою.
І на останок, підходити до нової справи не лише з ентузіазмом, а й з розумом. Окрім фінансових вкладень, варто залишати резервний фонд, для того, щоб можна було, як мінімум, профінансувати новий бізнес.
