Якщо подаєм заяву про згвалтування, а після того як гвалтівника знаходять, беремо свої 5 штук баксів і про все забуваєм...
Якщо хвалимо відомого композитора і продюсера. Адже він "не полишив родину" збитої їм у ДТП на смерть жінки. І дітей її влаштував (яка шляхетність)...
Якщо кричим "зрада! АТОшників б'ють, побратими, всі на суд!" а самі в тиху йдемо на примирення із кривдниками (звісно що не безкоштовно)
"Половина родичів загиблих у ДТП у Харкові за участю Зайцевої прийняли по 50 000 грн і стверджують що претензій не мають" - повідомляють ЗМІ.
Чи це нормально?
Ми, у більшості своїй, не маємо принципів. Наше суспільство схоже на аморфного кастрованого кота, якого крім Віскаса більше нічого в житті не цікавить. Ми жертвуєм принципами через те, що "бляха" дешевша. Ми не поважаємо себе, називаючи собі ціну. Виправдовуючи свої слабкості недосконалістю законів та продажністю можновладців - ми гірші за них. Бо даємо їм підстави так думати про нас.
50 000грн за життя... 5000$ за честь. 20000 грн. за ножове поранення...
Олександр Василенко, голова ради Спілки ветеранів АТО Рівненщини, текст зі сторінки на Facebook.