Важливе місце в історії українського народу та його багатовіковій культурі належить місту Острог, яке вперше згадується у 1100 році (Іпатіївський літопис). Протягом XIV – XVII століть місто було резиденцією роду князів Острозьких. У цей період місто зазнало найбільшого розквіту. З Острогом таОстрозькою академією (перша школа вищого типу східнослов’янських народів, заснована у 1576 році) пов’язані імена видатних особистостей.
Зокрема, Івана Федорова, Кирила Лукаріса, Петра Конашевича-Сагайдачного, Герасима та Мелетія Смотрицьких, Северина та Дем’яна Наливайків та багатьох інших.
У свій час місто відвідували Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Михайло Коцюбинський та інші.
На невеликій території сучасного міста розташовано багато пам’яток архітектури, храми різних конфесій, декілька музеїв та сучасний вищий начальний заклад – Острозьку академію. Поряд з Острогом є цікаві туристичні об’єкти у Межирічі, Новомалині, Ізяславі та Вілії.
Що ж цікавого подивитися в Острозі!?
Перш за все – це Замкова гора, на якій розташовані Вежа мурована, Кругла башта та Богоявленський собор (на заголовному фото)
Вежа мурована
Є найстарішою спорудою замку князів Острозьких (так вона названа в акті 1603 року про розподіл володінь князя Костянтина – Василя Острозького між його синами). Вежа мурована відноситься до жилих оборонних веж – найбільш раннього і унікального типу замків, що створені по типу башт – донжонів. Призначенням даної архітектурної споруди була не тільки оборона, а й забезпечення умов для постійного проживання.
Вежа мурована, зараз тут Краєзнавчий музей. Фото 2010 року
У найнижчому ярусі зберігалися різні припаси, також тут і нині знаходиться глибокий колодязь. Укріпляють Вежу муровану потужні кантрофоси, що побудовані на схилах гори. Сама верхня частина вежі – результат перебудов XIX – початку XX століть. Великий обсяг робіт був зроблений у 1913 – 1915 роках архітектором В. Г. Леонтовичем під управлінням академіка П. П. Покришкіна. У цей час приміщення вежі були пристосовані під історичний музей. Зараз у залах Вежі мурованої розміщена багата експозиція Острозького краєзнавчого музею. Серед експонатів найрізноманітніші археологічні знахідки, зброя, ікони і т.п. Також можна побачити макет Острога, який відображає місто XVII століття.У наш час Острозький краєзнавчий музей відвідує багато туристів не тільки з України, а й з інших країн. Тут також можна придбати різноманітні сувеніри.
Кругла баштам (Башта Нова)
В південно-західному куті Замкової гори розташована Нова башта, її ще іноді називають Круглою,
Бо в плані вона має вигляд кола, у якого відтята невелика частина. Така конфігурація обумовлена потребою приєднати до неї замкові оборонні мури. Збудована башта в перші чверті XVI ст., коли політичні обставини та постійні набіги кримських татар змусили острозьких магнатів удосконалювати фортифікаційні споруди замку і самого міста.
Кругла башта на Замковій горі, фото 2011 р.
Особливо приваблива башта Нова (Кругла) з південного заходу — звідси її циліндричне тіло з двома ярусами грізних бійниць немовби виростає з підніжжя гори. Вона має вигляд якогось казкового велетня, голову котрого короною увінчує пояс мальовничих кам'яних машикулів (особливі бійниці для обстрілу підошви стін), фігурний ренесансний аттик з аркадою.
У системі оборони замку башта Нова займала особливе місце. її захисники могли одночасно вести не тільки фронтальний, а й фланговий вогонь. Острозький замок був однією з найбільш неприступних феодальних фортець па Україні.
Богоявленський собор.
Туристи, що під’їжджають до Острога зі сторони Рівного, Нетішина чи Шумська з далека можуть помітити купола золотого кольору – це Богоявленський собор (XV-XVI ст.) на Замковій горі. Знаходиться він за кілька десят метрів від Вежі мурованої. Богоявленська церква поєднує староукраїнське церковне будівництво з українською архітектурою XVI-XVII ст.
Богоявленський собор, 2010 р.
Точна дата побудови храму невідома, хоча припускають що він з’явився ще за часів Василя Красного.
Оскільки церква була також оборонною спорудою, її північна сторона (виходила в сторону глибокого штучного рову) була утовщена до 2,8 метрів, а в стінах з’явилися бійниці. Після переходу місцевих князів в католицизм Богоявленський собор був підданий анафемі і більше як 200 років пустував та руйнувався. Так до середини XIX століття храм перетворився в руїни. У 1886 році почалась реконструкція Богоявленської церкви в Острозі за проектом В. Токарева. Відбудова споруди з руїн змінила її первісний архітектурний вигляд, надаючи їй готично-ренесансних рис.
У 80-х роках XX ст. п’ять куполів собору позолотили. Також обновили храм всередині та ззовні. Сьогодні він відкритий для усіх людей. Силует церкви є гербом міста Острог ще з 1526 р.
Пам’ятник Острозькій академії.
Оглянувши замкову гору, можна пройти у парк Шевченка, який знаходиться зовсім поряд. Тут крім пам’ятника видатному сину українського народу Тарасу Шевченку, є ще один – Острозькій академії. Він встановлений на місці, де понад 400 років тому розташовувалась академія (найстаріший вищий навчальний заклад України та Східної Європи) та друкарня. Пам’ятник споруджений у 1978 році і являє собою розкриту книгу. На лівій якої – типографічний знак Івана Федорова, що відомий бібліофілам всього світу.
Луцька вежа.
Луцька башта зведена в той же час, що й башта Кругла (XVI ст.), вона разом з Татарською баштою входили в систему оборонних укріплень, захищаючи підступи до міста з боку Луцька і Звягеля (тепер місто Новоград-Волинський Житомирської області).
У плані Луцької башти лежить комбінація двох об'ємів — меншого прямокутного, що розташований з внутрішньої сторони укріплень, і більшого овального, орієнтованого довшою віссю перпендикулярно проїздові. Така структура давала можливість посилити фланговий обстріл підступів.
Башта Луцька розташована в сучасному центрі міста, біля колишнього готелю «Вілія» (зараз це «Академічний дім» - один з гуртожитків Острозької академії. Могутня споруда оперезана грізними отворами гарматних бійниць, її завершення прикрашене фігурним аттиком, що розчленований пілястрами та оздоблений ліпним орнаментом і розетками з вапняку. Відреставрована, вона стала тепер окрасою міста. В приміщенні Луцької башти розгорнуто експозицію Музею історії книги і друкарства.
Татарська вежа.
Ще одна пам'ятка міських фортифікацій — башта Татарська. Її законсервовані руїни можна оглянути на вулиці Татарській. За своїм плануванням і призначенням вона була аналогічна Луцькій башті-брамі.
Татарська башта в Острозі, фото 2010 року
Успенський костел.
Успенський або ж римо-католицький костел (XV—XIX ст.) розташований у центрі міста, недалеко від майдану. Костел постав на узвишші давнього підгороддя, на фундаменті культової споруди 1442 р. Найкраще він проглядається з боку міського скверу, закладеного на честь 40-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні.
Римо-католицький костел, 2010 рік.
Під час неодноразових пожеж у XVIII—XIX ст. споруда горіла, а відтак перебудовувалася. 1889 р. російський уряд дав дозвіл на реконструкцію костьолу, поставивши умову, щоб його екстер'єр набув свого первісного — бароккового вигляду, а по висоті щоб будівля не перевершувала замковий храм.
Костьол у плані хрещатий. Верхній пояс оздоблений пілястрами, а великі півциркульні вікна прикрашені сандриками. Вхід у приміщення розташований з заходу, оздоблений портиками з чотирьох великих доричних колон. Він увінчаний трикутним фронтоном легких пропорцій, що надає будівлі своєрідної вишуканості. Великий портал з півциркульним завершенням з обох сторін фланкується конховими нішами, оздобленими сандриками.
Приміщення колишньої чоловічої гімназії.
Пам'яткою містобудівництва є триповерхове приміщення колишньої чоловічої гімназії, зведене на початку 70-х рр. XIX ст. архітектором П. Шлейфером. Будівля в плані являє прямокутник. Привертають увагу лінійне оздоблення екстер'єру, інші елементи класицистичного оформлення. Нині у цьому приміщенні розміщено «Острозький НВК «Школа І-ІІІ ступенів-гімназія». Нещодавно будівлю відремонтовано, встановлено пластикові вікна.
Острозька гімназія, фото 2012 р.
Острозька синагога.
Не слід оминути увагою ще одну пам’ятку, яка знаходиться у критичному стані і продовжує руйнуватися, це Острозька синагога. Сьогодні з першого погляду навіть тяжко впізнати в цій споруді одну із найстаріших архітектурних пам’яток міста Острог. Кидаються в очі бурі плями оголеної цегли в місцях облетівшої штукатурки та сміття поблизу та в середині приміщення. Колись внутрішній простір було розділено на три яруси деревинними перекриттями, через які на всю висоту пробивались чотири кам’янні стовби.
Те що залишилось від синагоги, 2010 рік
Зараз всередині помітно тільки ці кам’яні стовби. Датується синагога XVI століттям, хоча в деяких публікаціях вказано початок XV століття. У XVI столітті будівля являлася головною архітектурною домінантою єврейських кварталів, що розміщалися у низинній східній частині старого міста Острог.
Музей нумізматики (колишній будинок Шейнерберга).
На початку XX століття на Александровській вулиці (нині проспект Незалежності) був зведений будинок, який і тепер являється окрасою міста Острога. Спочатку в ньому розміщувалась друкарня єврея Ц. Шейнерберга, на кошти якого і була зведена споруда.
В музеї книги зберігаються вірші Льва Миколайовича Гомолицького та альманах клубу учнівської молоді Острога «Молодые силы», надруковані в цій друкарнів 1918 році. Проте в цей час власник друкарні, очевидно, в зв’язку з революційними подіями, виїжджає за кордон. Як свідчать документи, 28 червня 1919 року квартира в будинку Шейнерберга була реквізована Острозьким ревкомом. Можна припустити, що вже тоді тут розмістилась редакція газети «Вести. Известия Острожского уездного ревкома». Достовірно відомо, що у серпні і вересні 1920 року редакція і контора газети знаходились саме тут. В музеї зберігаються 8-й та 9-й номери «Вестей» від 31 серпня та 4 вересня 1920 року з адресою редакції.
За свідченнями старожилів міста під час окупації Острога Польщею з 1921 до 1939 року в будинку Шейнерберга розміщувались різні установи: шоферська школа, просвітянська хата, суд. А з 1939 року після возз’єднання західноукраїнських земель з Українською РСР тут розмістився райком.
Під час окупації Острога німецько-фашистськими загарбниками (1941-1944рр.) будинок займала окружна комендатура німецької жандармерії.
Після війни сильно пошкоджена споруда була відремонтована і в ній розмістилось Острозьке відділення Держбанку СРСР. В грудні 1988 року будинок був переданий Державному історико-культурному заповіднику м. Острога.
Нині тут зберігають фондові колекції стародруків, документів, творів мистецтва та ін. У великому залі розміщена експозиція музею нумізматики.
Колишній будинок Шейнерберга. Зараз Музей нумізматики, фото 2014 р.
Архітектурні особливості будинку.
Будівля являє собою прямокутний паралелепіпед з двома бічними виступами – ризалітами та невеликим ганочком з лівої сторони. Парадний фасад будинку багато оздоблений ліпним декором. Вікна обрамлені півколонами, що завершуються іонічними капітелями, у вигляді округлених донизу листків суваїв. Площини стін над вікнами оздоблені рельєфними зображеннями маленьких хлопчиків - «путті», які прикрашають гірляндами квіти щити. Подібні зображення путті часто зустрічаються в архітектурі доби Відродження. Над вікнами центральної частини будівлі розміщені декоративні рельєфи у вигляді облич довгобородих чоловіків маскарони. По сторонам парадного входу поставили дві масивні півколони з капітелями коринфського ордену у вигляді кошиків з листками аконту.
Як вільне асиметричне об’ємно-просторове рішення будинку, так і багатий декор його головного фасаду, в якому домінують елементи ренесансного стилю (гірлянди квітів, путті, маскарони, античні мотиви) роблять цей будинок характерною пам’яткою еклектичної архітектури початку XX століття.
Острозька академія.
Острозька академія займає особливе місце веред вищих навчальних закладів України.
Унікальність цього ВНЗ полягає в тому, що він є історичним нащадком першої школи вищого типу східнослов’янських народів – Острозької слов’яно – греко - латинської академії (1576–1636рр.), яка відігравала важливу роль не тільки в культурі та освіті України, але й всього православного світу XVI – XVII століття.
Відроджений в 1994 р., після 360-річнгго забуття, Острозький заклад розвиваючись пройшовши шлях від Вищого колегіуму до Національного університету, що зараз є одним з найкращих ВНЗ України. За дуже короткий проміжок часу було створено матеріально-технічну базу навчання, укомплектовано педагогічно-викладацький склад закладу. Його особливістю є переважна більшість молодих викладачів, які отримали наукові ступені уже в незалежній Україні. До Острозької академії запрошують і відомих професорів з інших вітчизняних та закордонних ВНЗ.
На таке швидке відродження академії значно вплинула суттєва підтримка нашої держави та фінансування українських та зарубіжних меценатів.
Острозька академія, 2010 рік
Наукова бібліотека Острозької академії, 2010 р.
Парк Острозької академії
Острозька академія має значущу матеріально-технічну базу,тут сучасні тенісні корти потужна наукова бібліотека, а також зараз будується новий корпус університету у центрі Острога.
Сучасна Острозька академія є дивує своєю неординарністю, тут поєднане загадкове історичне минуле та вражаюче сучасне. Ну на території якого університету можна побачити як гуляють вівці та плавають качки!?
