12 липня традиційно християни вшановують день святих Первозванних апостолів Петра і Павла. Цим святом завершується цикл великих свят, що припадають на період літнього сонцестояння.
Згідно із переказами, саме цього дня апостоли Петро і Павло прийняли святе мучення. Вони найбільше приклалися до проповідування християнства, тому церква називає їх першоверховними апостолами – тобто, першими з верховних.
З цим святом нерозривно поєдналися народні традиції та християнське віровчення, що утворили в народній культурі своєрідний сплав, у якому не можна відділити одне від одного.
Коли свято Петра припадало на середу, гуцули вважали добрим знаком - тоді було слід чекати гарного року. Навіть виникла приказка: «Не завжди в середу Петра». Серед українців свято Петра дуже шановане. До цього дня ошатно вбирали хати, прикрашали образи свіжими рушниками, білили та розмальовували піч. У святковому одязі йшли до церкви, з волошок і маків дівчата плели вінки. Покровителями скотарів вважалися Петро і Павло, тому до свята пекли мандрики із сиру для пастушків.
Цього дня не можна робити брудної домашньої роботи: прибирати, прати, прасувати, поратися на городі. А ще не можна вінчатися у церкві.
Цього дня прийнято влаштовувати сімейні застілля, навіть на природі. Добре, коли на святковому столі є страви з риби – це символізує мир та любов у сім’ї. Але от у водоймах цього дня не варто купатися. Адже Петро і Павло були покровителями рибалок, тому цього дня освячували воду і вмивалися джерельною водою. Однак вони не купалися, щоб вода «не забрала їх у жертву».
