Восений минулого року в храмі преподобного Федора Острозького, що на Рівненщині з'явився іконостас, який створили студенти Національної академії мистецтв. За задумом святі на іконах мали посміхатися, але, студенти не змогли відтворити посмішки, які були характерними для Острозької іконописної майстерні. Тому, художник-іконописець Юрій Нікітін підправив обличчя святих і вони стали посміхатися.
«В принципі така практика була і у 18 столітті в Острозі, підмайстри малювали ікону в цілому, а верхній шар прописував майстер. Тому ікон Острозької майстерні 18 ст. й збереглось так багато», – розповідає мистецтвознавець Микола Бендюк.
«Острозька іконописна майстерня входить у Волинську. Але її особливість у тому, що це чи не єдина в світі традиція зображати доброго Бога. Тому й святі на іконах усміхнені. Таким чином людям розповідали про люблячого Бога. Його можна любити, а не боятися покарання (як було у Візантійській традиції)."
Острозьку іконописну майстерню заснували в кінці 17 століття. Вона діяла упродовж 18 століття, а припинила своє існування на початку 19, з приходом Російської імперії.
