Невеличке село Птича на Дубенщині знають не лише на території Рівненської області, а й за її межами, більше того – за межами України. А все через те, що уже 4 роки тут триває боротьба Української православної церкви Київського патріархату і Української православної церкви за храм. Вчергове віряни двох патріархатів намагались порозумітись напередодні Вознесіння Господнього, 16 травня. В присутності місцевої влади, керівників району, представників моніторингової місії ОБСЄ прихожани з їхніми духовними наставниками зібрались у Птицькій сільській раді. Вирішувати конфлікт хотіли, як і на минулій зустрічі 18 квітня, за закритими дверима. Але, на відміну від вірян УПЦ, представники УПЦ КП проголосували «за» присутність журналістів на зборах, пише 03656.com.ua
Так як нещодавно у Рівному збиралась Експертна рада з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій Міністерства культури на засіданнях якої були присутні і представники влади, і духівники, то розпочали з її Висновків і рекомендацій.
«…На сьогодні найбільш очевидною і справедливою моделлю врегулювання конфлікту, яка (модель) враховує інтереси як більшості, так і меншості, виглядає користування храмом обома частинами розділеної громади почергово. Однак на цьому шляху існують серйозні перепони, джерела яких знаходяться поза межами громади. Як свідчить аналіз документів, заяв і виступів офіційних представників як УПЦ в єдності з Московською Патріархією (далі УПЦ в єдності з МП), так і власне Московської патріархії, вони спрямовані на торпедування будь-яких спроб залагодження між православного конфлікту в Україні. Навпаки, на жаль, члени Експертної Ради констатують їхнє прагнення зацементувати конфлікт, «знелюдніти», та демонізувати протилежну сторону, а також прищепити вірним її абсолютне неприйняття. Це не в останню чергу стосується почергового служіння. Його «неможливість» у жодному разі не є нормою церковного права; це позиція священноначалля УПЦ в єдності з МП, яка має позаканонічну мотивацію. Ідеологема про «антиканонічність» почергових Богослужінь поруч із твердженням про «безблагодатність» церков, що відмовились від адміністративно-політичного підпорядкування Московському патріархату, «недійсності» здійснюваних у них Таїнств тощо, є інструментом залякування православних України, увічнення їхньої залежності й меншовартісності. Водночас, ці ідеологеми є глибоко антиєвангельськими, а сама ідея про необхідність пересвячення престолу після «розкольників» є, за оцінками серйозних богословів і кантоністів, цілком абсурдною, бо згідно з Отцями Церкви, «престол освячується здійснюваною на ньому Літургією» (Іван Золотоустий)» – резюмувала Експертна Рада у документі.
Порозумітись за допомогою почергових богослужінь у Свято-Успенському храмі пропонували також прихожани УПЦ КП.
«Наша громада говорить про це давно і закликає до почергового богослужіння протягом усього періоду, що склався у с. Птича. Я готовий навіть сьогодні сісти з настоятелем громади УПЦ скласти графік почергових богослужінь і спільного використання храму» – зазначив о. Ігор Загребельний.
Окрім цього, віряни готові були поступитись, аби прихожани УПЦ правили у святині першими, так як останні переживали, що їх виженуть з храму відразу, як вони зайдуть.
«Раніше ми пропонували збудувати новий храм і на цій позиції ми поки залишаємось» – заявив духовний наставник вірян УПЦ Григорій Стадник.
А поки спільно будуватимуть нову церкву у селі віряни пропонували не використовувати Свято-Успенський храм.
Не ділити святиню, піти на компроміс і домовитись про почергові служіння представників двох патріархатів закликали голова Дубенської РДА Юрій Парфенюк, голова Дубенської райради Олександр Козак та сільський голова Ярослав Вознюк.
«Я неодноразово говорив, що життя не стоїть на місці. Ви сьогодні знову повертаєтесь до того, що згадуєте старі образи. Я ще раз звертаюсь до однієї і другої сторони: забудьте про всі образи, які були, не можна пам’ятати те, що, хто на кого сказав і почніть з сьогоднішнього дня. Жоден суд не вирішить конфлікту на користь обох громад, це має вирішити сама громада» – сказав Юрій Парфенюк.
Та якби посадовці та Ігор Загребельний не намагались достукатись до селян, які слова і приклади не застосовували, щоб примирити усіх, громада УПЦ вперто наполягала на своєму і відмовлялась підписувати Меморандум або будь-який інший документ про почергові богослужіння чи спільне використання храму.
«Люди добрі, а Ви не шукаєте причину в собі? Четвертий рік війна, скільки то може бути? Ходимо по різні сторони тротуару. Війна в Україні, війна в Птичі. За часи радянського союзу церква була відкрита, а в незалежній Україні – храм закритий. Як таке може бути?» – звертався до присутніх Ярослав Вознюк.
Окрім цього, голова держадміністрації запропонував скласти графік почергового богослужіння після того, як віряни обох патріархатів відкличуть справи з суддів. Визначити дату, до якої це мають зробити і як здійснюватимуть богослужіння – погодинно, поденно чи потижнево – мали вирішити самі селяни. Але останні не могли дійти згоди, натомість згадували колишні «гріхи» один одного і навіть час від часу переходили на особистості. Коли ж сільський голова зачитав документ, в якому вказані були пропозиції кожної сторони, зокрема УПЦ КП про почергове богослужіння, звернення до суду про зняття арешту з святині та УПЦ про спільне будівництво храму, на ньому свої підписи поставили прихожани КП та сільський голова. Віряни УПЦ з священиком відмовились підписувати документ, аргументуючи, що ще раз озвучать пропозиції решті громади.
Наступну зустріч запланували на 8 червня. Нагадаємо, боротьба за храм розпочалась в 2014 році, коли більшість мешканців Птичі забажали перейти під юрисдикцію УПЦ КП.
