На сьогоднішній день додаток Viber досить широко використовується у різних сферах життя. Від приватного спілкування між особами до групової рекламної розсилки. Володілець додатку Viber – компанія «Viber Media S.a r.l.» розташована в Люксембурзі, а 100 відсотків її акцій належить компанії «Rakuten». Один з найпоширеніших мобільних додатків сучасності знайшов також своє широке відображення і в судових рішеннях українських судів.
Слідчий ГУДФС у Вінницькій області звернулась до суду з клопотанням про накладення грошового стягнення на свідка. Під час здійснення досудового розслідування виникла необхідність у проведенні процесуальних дій за участю свідка. Його виклик, зі слів слідчого, було здійснено із додержанням вимог, шляхом направлення повістки про виклик через мобільний додаток Viber на мобільний номер телефону, яким користується вказана особа.
Однак, свідок у вказані час та дату на виклик слідчого не прибув, тобто не з’явився без поважних причин і не повідомив про причини свого неприбуття. Суд дійшов до висновку, що свідок був повідомлений про виклик у встановленому законом порядку (повідомлення було передане через додаток Viber) і про доцільність накладення на свідка грошового стягнення в розмірі 0,5 мінімальних заробітних плат.
Суд визнав виклик свідка через додаток Viber належним і таким, що відповідає вимогам закону.
Наступний випадок, зафіксований Дарницьким районним судом міста Києва, підтверджує факт сутенерства за допомогою додатку Viber.
Жінка, маючи власний досвід у зайнятті проституцією, з метою отримання наживи вчинила сутенерство. Так, невстановленими особами за допомогою додатку VoIP для смартфонів Viber було створено легально діючі «закриті групи», які умовно позначили назвами: «!! !! !! !!», «Красотки», «GayLord», «Bestofthebest», «Проверенные и активные», «Thebest» та інші, до складу членів якої включили вказану вище жінку.
Вказані «закриті групи» створювались для маскування та конспірації злочинних дій, що полягали у приєднанні до складу груп лише жінок, які були знайомі з членами групи або/та особами, які створили ці групи, розміщення в зазначених групах повідомлень замовників сексуальних послуг для здійснення пошуку відповідної жінки, яка за своїми зовнішніми даними і видами сексуальних послуг за замовленими вподобаннями клієнта підходила останньому. В свою чергу, жінки, які були членами «закритих груп», повинні були в обумовлений обвинуваченою час прибути у конкретне місце, погоджене із замовником сексуальних послуг, де за грошову винагороду вони надавали останньому сплачені ним сексуальні послуги. Після цього частину винагороди вказані особи передавали обвинуваченій або іншим особам з числа тих хто розмістив оголошення.
Вироком Дарницького районного суду м. Києва обвинувачену було визнано винною у скоєнні злочинів і призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення свободи (із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки).
Наступна справа розглядалась судом за позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Позивач просив суд ухвалити рішення, яким усунути зі сторони відповідача перешкоди у спілкуванні та вихованні їхнього сина, а також визначити способи участі у спілкуванні та вихованні сина, в т.ч. мати необмежену можливість спілкуватися з дитиною засобами телефонного зв’язку за допомогою додатку Viber. Суд з урахуванням всіх обставин задовольнив позов частково. Надав позивачу необмежену можливість спілкуватися з дитиною за допомогою додатку Viber.
